Навіть повірити важко: Вчені назвали найнебезпечніший вид спорту, який змушує мозок поїдати самого себе

Марафонський біг часто вважають найкращим видом спорту для підтримки форми. Але всупереч поширеній думці, він завдає чималої шкоди організму, зокрема, загрожує проблемами з нирками, розладом шлунка, ризиком серцевої недостатності, а тепер до списку додалися пошкодження мозку. Про це пише LiveScience, передають Патріоти України.

Нове дослідження виявило, як марафон впливає на мозок людей, змушуючи орган поїдати себе, щоб хоч якось заповнити втрачене паливо. Під час свого дослідження вчені виявили зниження рівня ключового біомаркера мієліну — це жирова тканина, яка ізолює зв'язки між клітинами мозку. Дослідники вважають, що мозок споживає мієлін в екстремальних умовах, щоб заповнити енергію.

Процес запускається, щойно організм вичерпує запас свого стандартного джерела енергії — глюкози або цукру. Тоді в справу вступають жири як альтернативне джерело палива. Як відомо, мозок людини поглинає 20% енергії організму, а це означає, що цей орган постраждає більше за інших у разі нестачі палива.

За словами нейробіолога з CIC biomaGUNE Педро Рамоса Кабрера, він і його колеги хотіли знайти резервні джерела енергії мозку. Команда підозрювала, що жирний мієлін може бути відповіддю. Попередні дослідження на гризунах показали, що жирні кислоти, отримані під час розпаду мієліну, можуть допомогти підвищити виживання клітин у мозку. Однак чи будуть ці доклінічні результати відтворені у людей, поки залишалися загадкою. "Нам було потрібно по-справжньому виснажити всі джерела енергії людського тіла, щоб довести свою теорію", — каже Кабрер.

Команда просканувала мозок 10 бігунів за 48 годин до того, як вони пробігли марафон, а потім знову через 2 дні, 2 тижні та 2 місяці після. Вони використовували МРТ, яка може виявити наявність молекул води, захоплених між шарами мієліну.

Сканування мозку показало, що через два дні після забігу сигнали МРТ у 12 ділянках мозку були виснажені порівняно з тим, що було до забігу — у деяких випадках до 28%. Зміни загального рівня мієліну в мозку не були статистично значущими, однак, припускаючи, що будь-які зміни були дуже ізольованими в певних областях. "Області, які ми побачили, що мають більш суттєві зміни, були пов'язані з руховими ланцюгами та центром емоційного контролю мозку", — сказав Кабрер.

Вчений припустив, що це відображає розумові та фізичні зусилля, які мозок повинен підтримувати, щоб подолати марафон. На щастя, для любителів марафонів, через два місяці всі показники у бігунів поверталися до норми.