Називав українців "антиросійським" проектом: Помер відомий письменник-пропагандист Крилов

Причина смерті не повідомляється. Однак, як пишуть росЗМІ, 20 квітня Крилов був госпіталізований до Боткінської лікарні з інсультом.

Костянтин Крилов – відомий автор книг, серед яких дослідження "Поведінка" та "Особливості національної поведінки". Крім того, його називали одним з найвідоміших російських націоналістів.

В інтерв'ю Крилов неодноразово висловлювався і про Україну. Так, наприклад, в інтерв'ю виданню NDNews ще в 2014 році письменник заявив:

"Бажаний, звичайно, чіткий розділ, тому що ніяких братів ніколи й не було. Українці були антиросійським проектом з самого початку. З того моменту, як перша людина заявила, що вона не малорос, а українець, процес був запущений. При цьому потрібно розуміти , що українці не бачать іншого сенсу існування, крім ненависті до росіян, у них більше нічого немає. Це протистояння може тривати століттями, тисячоліттями".

"Україна єдина з пострадянських країн не зуміла відновити радянський рівень економіки. Але вони будуть і далі впиратися, незважаючи на очевидні проблеми. Якщо вони й далі будуть ненавидіти москалів, не завдаючи реального зла, то краще буде просто про них забути".

У 2018 році на сайті АПН Крилов опублікував статтю, в якій писав: "Українцям потрібна війна. Тільки війна з Росією може виправдати все те, що вони вже зробили, і те, що ще збираються. З війною пов'язані й всі їх надії на краще майбутнє. Україна готова до війни з Росією та вже хоче, щоб ця війна почалася. Цього хочуть навіть ті, хто в війні особисто брати участь не збирається, а збирається бігти (можливо, до тієї ж Росію). Тому що одна справа – лити кров на передовій, а інша – користуватися плодами перемоги".

В інтерв'ю виданню "Україна.ру" в 2019 році Крилов заявляв: "Донецьк абсолютно російський, хоча, звичайно ж, зі своїми регіональними особливостями. Донеччани просто хороші добрі російські люди. Дуже відкриті, дуже прямі. З ними приємно спілкуватися. І дуже зрозуміло, чому саме ці люди скористалися першою слушною нагодою й спробували втекти з України, наскільки їм там було фізично неприємно".

"Ніхто не лає українців, ніхто не бореться з українською мовою. Ось в Україні з російською мовою борються. У Донецьку цього немає. У місті збереглося безліч написів українською. Ніхто не бореться з фондами українських книг у місцевих бібліотеках. Донеччанам це не потрібно. Вони впевнені в своїй російської етнічності, і їм не потрібно нікому нічого доводити. Українці ж у своїй етнічності не впевнені, їм потрібно постійно доводити всім: ми – не москалі".