"Не хвилюйся, все витримаю. Давай домовимося: я йду захищати Україну, а ти опікуєшся батьками й моєю донькою", - сестра про заповіт патріотки, яка не повернулась до родини

13 травня в Полтаві попрощалися з військовослужбовцем, заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 3-го батальйону 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, лейтенантом Ольгою Нікішиною (Остапенко), позивний «Холера», котра пішла за межу вічності на 49 році життя, нагадують Патріоти України. Згадали мужню жінку і в спільноті "Патріоти України - єднаймося!" в соцмережі "Фейсбук".

Її близькі, друзі, знайомі досі не можуть повірити в те, що Ольги, великого оптиміста й життєлюба, немає серед нас...

Ольга часто заспокоювала друзів і таким чином: «Ви не переживайте. Я спілкувалася з ворожкою, і та запевнила, що мене не вб’ють». Її і справді не вбили, однак і живою з війни вона не повернулася. Інсульт. Війна вбиває не лише кулями.

А ось запис, зроблений самою Ольгою Нікішиною 28 березня 2017 року на її сторінці у «Фейсбуці»: «Коли оновлюєш статус, «Фейсбук» запитує: про що ви, мовляв, думаєте? От щойно санінструктор зловила мене в кадрі після навчальних стрільб на полігоні. А думаю я зараз про те, коли нарешті побачу своїх батьків і доньку, мрію про зустріч із коханим чоловіком. Іще усі мої думки пов’язані з непереборним бажанням перемогти, також думаю про те, щоб усі наші хлопці повернулися до своїх домівок живими й неушкодженими. Миру тобі, Україно!».