"Не можу жити без батьків": На Київщині 12-річний хлопчик розповів про жахи окупації у щоденнику

12-річний Тимофій Зозуля під час окупації його села Шевченкове на Київщині втратив свою маму і вітчима - їх розстріляли російські загарбники просто в автомобілі, коли той потрапив у поле зору російської колони на дорозі. Хлопчик дізнався про це не відразу - його тітка якийсь час приховувала від дитини трагічну втрату, передають Патріоти України.

Мама хлопців Юлія Ващенко та вітчим Сергій Єсипенко у день, коли в село заїжджала російська колона, якраз були на місцевому ринку – поїхали туди, щоб продати деякі товари. Об 11:30 Юлія зателефонувала одному з синів і сказала, щоб вони обоє заховалися у ванній.

Після цього жінка разом зі своїм чоловіком сіли в авто і попрямували додому, але доїхати не змогли – окупанти розстріляли їх просто в машині, коли їхнє авто з’явилося в полі зору колони російської техніки.

Обох братів після смерті матері і вітчима забрали до себе тітка Олена Стрілець та її чоловік Сергій Проворнов. Вони не наважилися одразу сказати хлопцям про втрату, тому приховували це, поки могли. А дітям сказали, що батьки поїхали в Київ.

Олена та Сергій провели переговори з російськими військовими і змогли забрати тіла загиблих з автомобіля. Після цього жінку і чоловіка поховали у неглибокій ямі в дворі їхнього будинку.

"У нас закінчується хліб... і терпіння"

Свої переживання Тимофій записував у щоденнику, який вів ще до початку широкомасштабної війни. В одному із записів від 13 березня він зазначив, що вже звик до снарядів, і що у них закінчується хліб.

"Надія на перемогу швидко згасає! Я звик до снарядів, що літають над моєю головою. У нас досі немає електрики. У нас закінчується хліб... і терпіння", – написав хлопчик. "оли дитині повідомили, що його мама і вітчим були вбиті, він намалював у щоденнику червоного чорта, який пускає іскри з очей.

"Я не можу жити без своїх батьків"

Уже 10 квітня, після того, як населений пункт визволили українські військові, хлопчик написав, що поліцейські привезли в село одяг, продукти і воду. Після цього тіла Юлії та Сергія змогли перепоховати за всім правилами. Хлопчик дуже сумував за мамою і вітчимом. Коли відбувалася підготовка до похорону, він написав у щоденнику: "Я не можу жити без своїх батьків".

Коли вони вже їхали з кладовища після похорону, то зупинилися біля авто, в якому загинули батьки. Автомобіль був розстріляний ззаду. В машині лежали шапки Юлії і Сергія, які були сильно просочені кров’ю. Родичі впевнені, що якби жінка з чоловіком сховалися у підвал поблизу ринку, то не натрапили б на ворожу колоні й лишилися б живі. За словами голови села Володимира Йовенко, у Шевченковому окупанти вбили багато беззбройних людей. Серед них кілька чоловіків, яких стратили у підвалі.