Неандертальці могли зникнути не лише через кліматичні зміни, хвороби чи конкуренцію з Homo sapiens. Нова теорія припускає, що однією з головних причин стало слабке соціальне поєднання між окремими групами, передають Патріоти України.
На відміну від наших предків, які створювали широкі мережі контактів і могли підтримувати одне одного у складні часи, неандертальці жили більш розпорошено та ізольовано. Дослідники вважають, що здатність підтримувати зв’язки між громадами стала однією з переваг Homo sapiens у доісторичному світі. Деталі інформує IflScience.
Науковці з Монреальського університету звернули увагу на чинник, який раніше могли недооцінювати. Ідеться про соціальну пов’язаність. За їхньою версією, неандертальці були надто розпорошені по території Європи й не мали таких міцних контактів між групами, як Homo sapiens.
Щоб перевірити цю ідею, дослідники використали археологічні та етнографічні дані й внесли їх у комп’ютерні моделі. Зазвичай такі алгоритми застосовують для вивчення поширення рослин і тварин, але цього разу їх адаптували для реконструкції розселення давніх людських популяцій у Європі.
Точних демографічних даних про людей, які жили 35 тисяч років тому, у вчених немає. Тому дослідники спиралися на етнографічні дані про краще вивчені групи давніх мисливців-збирачів. Це допомогло задати параметри для моделювання.
За словами професорки антропології Аріан Берк, яка очолює дослідницьку групу Hominin Dispersals Research Group у Квебеку, типова місцева група мисливців-збирачів могла складатися з 25–50 людей. Вони сезонно пересувалися, підтримували зв’язки з іншими групами й використовували територію приблизно у 2500 квадратних кілометрів.
Дослідження охопило період між 60 000 і 35 000 років тому. Це був дуже неспокійний час: клімат різко змінювався, Homo sapiens поширювалися Євразією, а неандертальці поступово зникали.
Команда дійшла висновку, що самі лише кліматичні труднощі та конкуренція з Homo sapiens не можуть повністю пояснити зникнення неандертальців.
Homo sapiens частіше жили в регіонах, які були краще поєднані між собою. Такі території часто простягалися вздовж південних і прибережних маршрутів. Це дозволяло групам залишатися на відстані, але водночас підтримувати контакт із сусідніми спільнотами.
У кризові періоди така система могла бути вирішальною. Якщо змінювався клімат, зникали ресурси або посилювалася конкуренція, люди могли обмінюватися інформацією, тимчасово переходити на інші території, укладати союзи чи шукати підтримки в сусідніх групах.
За словами Берк, такі мережі працювали як своєрідна система безпеки. Вони давали змогу обмінюватися знаннями про ресурси й міграції тварин, формувати партнерства та отримувати тимчасовий доступ до інших територій у разі кризи.
Під тиском обставин європейська популяція неандертальців розділилася на дві великі групи – західну та східну. У Східній Європі ці групи були менш пов’язані між собою, і саме там неандертальці зникли раніше.
Натомість популяції на Піренейському півострові, на західному краю Європи, мали кращі зв’язки й протрималися довше. Саме вони могли бути одними з останніх неандертальців на Землі.
У західних регіонах поява Homo sapiens, імовірно, додала нового тиску на неандертальців. Особливо вразливими були ті групи, які вже мали демографічні проблеми. Водночас взаємодія між двома видами була складною: вона могла включати конкуренцію, рідкісне схрещування та інші тонкі процеси всередині популяцій.
Homo sapiens були надзвичайно соціальними істотами. Саме здатність спілкуватися, обмінюватися знаннями й вибудовувати зв’язки допомогла нашому виду створювати великі спільноти, міста, цивілізації та заселити різні континенти. Там, де ізольовані групи неандертальців слабшали й зникали, ширші соціальні мережі наших предків давали їм більше шансів пристосуватися.
Берк зазначає, що ті самі механізми залишаються важливими й сьогодні. Люди мігрували завжди, а мобільність і соціальні зв’язки допомагали їм шукати кращі умови, возз’єднуватися з близькими та приєднуватися до мереж взаємодопомоги.
На високій горі, що здіймається над річкою Гнізна, стоять руїни Теребовлянського замку — однієї з найвідоміших історичних пам’яток Тернопільщини, зазначають Патріоти України. Ці п’ятиметрові стіни фортеці пам’ятають князівські чвари, татарські набіги т...
Екслідер «Правого сектору», командувач Української добровольчої армії (УДА) Дмитро Ярош привітав свого сина Дмитра з днем народження. 25 серпня хлопцю виповнилося 18 років. Цим військовий поділився на сторінці у Facebook, зазначають Патріоти України. ...
