"Не вистачало кисню і води": Киянка розповіла, як лікують COVID-19 в Олександрівській лікарні

Киянка Олена Герасимова розповіла, як лікувалася від важкої форми коронавірусу (COVID-19) в Олександрівській клінічній лікарні столиці. Вона вела у Facebook хроніку своєї хвороби, яка тривала майже місяць. Майже 2 тижні жінка лікувалася в лікарні, передають Патріоти України.

Хроніка лікування Герасимової:

23 серпня

Після тижня безрезультатної антибіотикотерапії довелось шпиталізуватись. ПЛР зробили. Через 5 годин результат – коронавірус.

24 серпня

Медсестра сортувального відділення в комбінезоні шкереберть і з слабопритомним виглядом відчиняє двері в палату і зі словами "це ваш антибіотик" жбурляє таблетку на ліжко і швидко зачиняє двері. Потім знову відчиняє: "А це жарознижувальне", – жбурляє другу таблетку і швидко зачиняє двері. (Втікає)...

Перший день роботи 1-ї урології, що перепрофільована під COVID. Ввечері відділення сидить без їжі. Забули.

Черговий лікар: "Я взагалі уролог. Всі питання до інфекціоніста, який зараз прийде" (звісно, його не було)…

Інфекціоніста другий день нема. Чоловіки грозяться йти на Банкову. Наші знімки за добу ніхто не дивився (хто б у цьому сумнівався)…

На 20 хворих у відділенні трилітровий чайник. По 150 грамів пійла на ніс. Враховуючи, що в більшості рідні теж хворіють, то питної води немає де взяти.

Попри те що на 2-3 кімнати окремий санвузол, там немає гарячої води.

25 серпня

13 година дня. У мене вже 38. Зранку нам:

– не міряли кисень і тиск.

– не приносили пігулки на день.

– не робили укол гепаріну…

16:00. Був обхід. Правобічна пневмонія. Температура 38,6. Перевели в інфекційне. Навіть прикріпили лікаря. Температура після жарознижувальної крапельниці 39,4. Трохи подихала киснем…

21:00. Температура трохи спала. Палати обладнані киснем. Є чайник і гаряча вода. Палата-бокс на двох. Виходити в коридор не можна. З мінусу – немає холодильника. Але є тривожна кнопка. Загалом – різниця космічна.

Сьогодні дали дві котлети – на обід і на вечерю.

26 серпня

2-ге інфекційне відділення. Сатурація на нижній межі допустимого, тому періодично прикладаюсь до маски з киснем, як п'яниця до пляшки. Призначили ще одну крапельницю з антибіотиком та вкололи дексаметазон.

Сьогодні десятий день хвороби. Вважається, що ці дні будуть кризовими. Зі смішного – моя сусідка з палати, що лежить із двобічною "ковідною" пневмонією, не вірить у "ковід".

28 серпня

Двічі ходила з четвертого на третій поверх і назад. Вниз норм, нагору враження, що перекрили повітря. Відразу приступ кашлю і хапання маски з киснем.

30 серпня

14-й день хвороби, 7-й день у лікарні. Вірус потроху відступає. Температура другий день не підвищується за 37. Страшенна слабкість і нічний піт. 2-3 футболки за ніч – звичайна норма.

Пробую дихальну гімнастику – поки нічого суттєвого не відходить. Але вже частіше можу вдихнути на повні груди. Більшість часу (крім ночі) на кисні. За тиждень у лікарні стан суттєво покращився. Усі крапельниці з антибіотиками поки при мені.

1 вересня

Прийшов другий рентген – запалення таки двобічне. Хоча об'єктивно хрипів прослуховується менше. Зменшили кількість ін'єкцій дексаметазону.

4 вересня

Ще вчора зранку все було ок. Але вже під вечір мені прострелило всю ліву половину тулуба від голови до попереку. Біль був такий, що вдихнути-видихнути було неможливо. Повне враження поламаних ребер...

На ранок прийшов учорашній тест ПЛР. Він досі був позитивним. На додачу на рентгені виявився плевріт і скупчення рідини в правій легені.

Але залишатися бодай ще на один день було б самогубством. Тож я підписала всі свої зобов'язання і з випискою та набором рекомендацій надвечір опинилась вдома.

Далі знов до сімейного – зробити ПЛР та через 10 днів контрольний рентген. На цьому моє перебування в лікарні скінчилось, чого не скажеш про "ковід". Попереду завершення лікування та відновлення.

9 вересня

На сьогодні на кисневих апаратах перебуває менше ніж 25% госпіталізованих. І це не тому, що всі інші не потребують кисню. Це тому, що для всіх інших його немає.

Як людина, яка майже 2 тижні перебувала в лікарні, хочу пояснити, що всі, кого шпиталізують із ковідом, мають запалення легень (здебільшого двобічне). В мене була полісегментарна пневмонія. Це означає, що в легенях не єдине вогнище запалення, а множинні точки чи області.

Тому всі пацієнти повинні мати доступ до кисню. Вони самі регулюють час носіння маски – чи це буде періодично впродовж доби, чи маска повинна бути на обличчі постійно, зокрема й під час нічного сну.