"Не збираюсь вмирати за цю державу": Німецькі студенти анонсували масові протести проти відновлення військової служби

На 5 грудня, коли Бундестаг має прийняти новий закон про військову службу, у понад 90 містах Німеччині пройдуть студенські страйки проти ймовірного відновлення військову службу, інформують Патріоти України.

"Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині", – ці слова студента Яна Вагнера в ефірі ARD у жовтні викликали шок у багатьох німців. Уже тоді в країні відбувались точкові студентські протести проти ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011. А уже на 5 грудня вони анонсували загальнонаціональний страйк під назвою Schulstreik який має пройти у 90 містах Німеччини.

Саме 5 грудня Бундестаг має розглядати новий законопроєкт про військову службу, який має набути чинності з нового року. Він, зокрема, передбачає, що всі 18-річні чоловіки та жінки у 2026 році отримають анкету з QR-кодом для реєстрації. Чоловіки будуть зобов’язані її заповнити, для жінок це буде добровільно. Усі чоловіки, народжені після 2008 року повинні пройти медичний огляд до літа 2027 року. На початку служба буде добровільною, але якщо добровольців буде надто мало, то Бундесвер матиме право "добрати" потрібну кількість призовників. Однак навіть такий лайтовий варіант виявився неприйнятним для багатьох молодих німців, які вважають, що у разі нападу РФ на Німеччину краще втекти з країни чи капітулювати.

Німецькі зумери не збираються вмирати за державу

"Військовий обов'язок буде знову запроваджено. Спочатку як "добровільну військову службу", але вже зараз зрозуміло: якщо в нас недостатньо добровольців, спочатку буде проведено жеребкування, а потім це буде обов'язково для всіх. Ідея полягає в тому, що ми повинні мати можливість воювати за Німеччину. Але як щодо нашого права жити в мирі? І вирішувати самим, як ми хочемо жити далі? А як щодо статті 4, пункту 3 Основного Закону, згідно з яким нікого не можна примушувати до військової служби? Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує", – йдеться на сторінці Schulstreik.

Загалом заяви німецьких пацифістів збігаються з тим, що можна почути від українських ухилянтів: "не хочемо бути гарматним м’ясом", "чому ми повинні воювати за політиків", "не збираюсь вмирати за цю державу, якій на мене наплювати". При цьому у Німеччині йдеться не про мобілізацію, а лише про піврічну військову підготовку.

"Не може бути так, щоб молоді люди тепер були змушені захищати політичну систему, якій на них було байдуже протягом останніх десятиліть. Війна не в інтересах студентів – "вони просто служитимуть гарматним м’ясом", – заявив 27-річний Флорім Матейс з Брауншвейга, якого військовий обов’язок не стосуватиметься, навіть якщо його відновлять.

18-річний організатор протесту у Кобленці Лео Райнеманн заявляє, що переозброєння не запобігає війнам, а радше провокує їх, тож якщо Німеччина діятиме так, як зараз, "війна цілком може бути спровокована".

"Нереально очікувати, що федеральний уряд скасує цей закон про модернізацію військової служби в п'ятницю через кілька шкільних страйків. Але ці страйки безумовно посилають сигнал Бундестагу. І цей сигнал полягає в тому, що ми, як покоління, почуваємося знехтуваними, і що ми, як покоління, не бачимо, чому ми повинні стрибати в окопи заради них", – заявив він.

Тези про те, що краще жити в окупації, ніж померти на війні, та "Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами" часто можна почути від молодих німецьких пацифістів. Їх активно просуває німецький журналіст Оле Німен, який навесні 2025 року видав книгу "Чому я ніколи не воюватиму за свою країну". Вона продається на Amazon з позначкою "Spiegel Bestseller".

Хто підтримує студентські протести

За даними Spigel, Ліва партія та BSW, які критикують обов'язкову військову службу, мають намір підтримати протести. BSW – Альянс Сари Вагенкнехт – проросійська політична, який виступає проти військової допомоги Україні, бо це начебто затягує війну, а також за продовження постачання енергоносіїв з РФ.

"Партії частково поширюють заклики до дій та дати шкільних страйків у соціальних мережах. Підтримувальні дописи надходять від інших груп, таких як Соціалістична німецька робітнича молодь та Державна студентська рада Північного Рейну-Вестфалії. Берлінський державний студентський комітет пише у своїй заяві, що вітає запланований шкільний страйк, оскільки голоси учнів занадто часто ігноруються", – пише Spigel.

Також підтримує і бере безпосередню участь німецький пацифістський рух DFG-VK (Німецьке товариство миру – Об'єднані противники військової служби). У 2022 році DFG-VK засудив вторгнення Росії в Україну, але при цьому виступив проти постачання зброї Україні. А влітку 2025 політичний директор організації Міхаель Шульце фон Глассер у коментарі "Німецькій хвилі" відкинув звинувачення, що їхня політика грає на руку РФ та назвав малоймовірною війну Росії з НАТО.

"На жаль, якби виникла пряма конфронтація між Росією та НАТО, то, ймовірно, це дуже швидко призвело б до застосування ядерної зброї. А тоді все одно все втрачено. Тому я вважаю таку війну нереалістичною. А якби вона і сталась, то була б швидкою і все одно все було б втрачено", – заявив він.