Нікому не потрібні? Сотні іноземців, які воювали на боці Росії та потрапили у полон, опинилися в юридичному вакуумі

Сотні іноземних громадян, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон, залишаються у юридичному вакуумі. Москва не зацікавлена повертати найманців. У деяких випадках вони не можуть повернутися ні до РФ, ні до рідної країни, передають Патріоти України.

Станом на момент публікації, в українському полні перебувають представники 48 національностей. Більшість із них – громадяни Центральної Азії, яких активно вербують серед трудових мігрантів на території РФ. Про це йдеться у матеріалі Le Monde.

За словами речника Координаційного штабу Петра Яценка, серед понад 28 тисяч іноземців, які після початку повномасштабного вторгнення підписали контракти зі Збройними силами РФ, майже 13 тисяч є вихідцями з держав Центральної Азії.

У полоні перебувають громадяни Кенії, Малі, Єгипту, Туреччини, Непалу, Шрі-Ланки та Республіки Конго. Для них створили окремий табір, де вони можуть спілкуватися зі співвітчизниками рідною мовою. Також із 2022 року до українських місць утримання потрапляли громадяни Греції, Словаччини, Італії, Естонії та Болгарії, які воювали на боці Росії.

Як зазначає Le Monde, багато іноземців погоджувалися на службу в російській армії через обіцянки спрощеного отримання російського громадянства. Однак після потрапляння в полон частина з них опинилася в ситуації, коли не може повернутися ні до Росії, ні до рідної країни.

За словами Яценка, деякі іноземці перебувають в українських центрах утримання вже кілька років. Він стверджує, що Росія не проявляє інтересу до їхнього повернення навіть якщо вони вже отримали російські паспорти.

Керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко розповів, що росіяни практично не згадують питання повернення іноземців під час переговорів про обміни. Винятком є лише громадяни Північної Кореї, щодо яких надходили відповідні запити.

Окремим питанням залишається доля двох північнокорейських військових, які потрапили в полон у листопаді 2025 року. Вони попросили передати їх до Південної Кореї. У схожій ситуації перебувають і двоє громадян Китаю, захоплених навесні 2025 року, якими, за словами Охріменка, російська сторона також не цікавиться.