Нова загадка Реконкісти: Археологи знайшли останки амазонки, котра прийняла свій останній бій разом з іспанськими монахами-лицарями

Те, що в Іспанії часів Реконкісти існували жіночі лицарські ордени історикам було відомо і до того. Однак цей епізод відкриває нову сторінку щодо Калатравського ордена. Питань більше ніж відповідей наразі

Учені виявили місце поховання лицарів-захисників замку Соріта-де-лос-Канес, який колись належав Калатравському ордену. Окрім 23 останків чоловіків, які померли насильницькою смертю, вони знайшли останки жінки.

Як пише Heritage Daily, команда експертів з Університету Ровіра і Вірджілі (URV) та Інституту Макса Планка знайшла місце поховання жінки серед останків 23 монахів-воїнів з Калатравського ордена в Гвадалахарі. Розкопки проводили на кладовищі біля замку Соріта-де-лос-Канес, історичної фортеці в Кастильї-Ла-Манчі, Іспанія.

Калатравський орден — це іспанський католицький військово-чернечий орден, заснований у XII столітті під час Реконкісти, періоду, коли християнські держави прагнули відвоювати територію у маврів, які окупували більшу частину Піренейського півострова.

Створення ордену стало відповіддю на необхідність захисту фортеці, стратегічно важливого місця на кордоні між християнськими та мусульманськими територіями. Він продовжував існувати у дещо меншій і в сучасну епоху. Сьогодні орден залишається історичною та почесною організацією, яка зосереджує свою увагу на благодійній та культурній діяльності.

Калатравський орден був одним із найважливіших військових орденів середньовічної Іспанії, який відіграв вирішальну роль у Реконкісті. Його поєднання чернечих і військових традицій є прикладом унікального характеру військових орденів, що виникли під час хрестових походів і Реконкісти.

Спочатку побудований у 852 році еміром Кордови Мухаммедом I замок пізніше був подарований Калатравському ордену Альфонсом VIII Кастильським у 1174 році. Ця фортеця слугувала оборонною твердинею проти військ Альмохада.

Дослідження показало, що 23 лицарі загинули насильницькою смертю між XII і XV століттями, а на їхніх скелетах виявлені колоті рани і травми від ударів тупими предметами.

Дослідниця Карме Ріссех з URV детально описала характер ушкоджень: "Ми спостерігали багато пошкоджень на верхній частині черепа, на ногах і на внутрішній стороні тазу (куприкової кістки), що узгоджується з гіпотезою про те, що вони були воїнами".

Серед знахідок присутність останків жінки з подібними травмами викликає непрості питання щодо її ролі та статусу в ордені. Ріссех додала: "Морфологія кісток обличчя, родових шляхів і внутрішньої частини тазу є найбільш очевидними прикладами", вказуючи на те, що ці останки надають чіткі докази її статі.

Це відкриття є частиною ширшого проєкту MONBONES, в якому беруть участь дослідники з Університету Барселони та інші археологи.

Проєкт має на меті надати нове розуміння монастирського життя з XIV по XIX століття за допомогою міждисциплінарного підходу, включаючи зооархеологію, антропологію та молекулярний аналіз.

Виявлення жінки серед монахів-воїнів не лише збагачує історичний наратив, але й спонукає до подальшого дослідження суспільних ролей і статусів жінок у цей період.

В Україні різко змінилася кількість пенсіонерів: Що відбувається

субота, 27 липень 2024, 17:35

В Україні, незважаючи на старіння населення, кількість пенсіонерів знижується вже впродовж багатьох років. Наприклад, ще в січні 2020-го, згідно з даними ПФУ, їх було 11,3 млн. За весь час їхня кількість незначно зростала всього кілька разів: у квітні ...

Комісія Мінкульту фіксує розкрадання держмайна: З Почаївської лаври зникли цінні ікон, які передавалися в оренду Московському патріархату разом з архітектурним комплексом

субота, 27 липень 2024, 17:00

В ході перевірки збереження державного майна Свято-Успенської Почаївської лаври на Тернопільщині, яке перебуває у безоплатному користуванні УПЦ МП, виявлено низку порушень. Про це йдеться у звіті комісії Міністерства культури та інформаційної політики,...