Нова знахідка на Близькому Сході привернула увагу до непритаманої неандертальцям, як гадали антропологи, людяності

Неандертальці були не такими примітивними мешканцями печер, якими їх часто зображують у масовій культурі. Як пише Sky News, вони могли виявляти як жорстокість, так і турботу про інших. Про це свідчать кістки віком близько 75 тисяч років, виявлені дослідниками в печері в Іраку, передають Патріоти України.

Зокрема, науковці знайшли частковий скелет неандертальця – одного з найближчих давніх родичів сучасної людини. Серед знахідок – ліва лопатка, кілька ребер, майже повністю збережена права кисть і сім зубів.

На лопатці виявили рану завдовжки 1,5 сантиметра. Вона свідчить про глибоке проникаюче поранення, яке могло бути завдане сильним ударом загостреним дерев’яним списом. Відомо, що неандертальці користувалися такою зброєю.

Рештки, які отримали назву Шанідар А, знайшли під шаром каміння та осадових порід завтовшки близько 7,5 метра. Вони пролежали в печері в горах Загрос приблизно 75 тисяч років.

Біологічна антропологиня Кембриджського університету Емма Померой, провідна авторка дослідження, пояснила, що спис міг пробити шкіру, великі грудні м’язи, зокрема великий грудний м’яз, грудну клітку, міжреберні м’язи та легеню.

За її словами, розташування рани нагадує поранення в ділянці серця, яке мисливці завдають тваринам, щоб швидко їх убити.

Археолог Кембриджського університету Грем Баркер, який керує розкопками в печері Шанідар із 2015 року, вважає, що найімовірнішою причиною поранення стало насильство з боку іншого неандертальця – члена тієї самої групи або представника конкуруючої спільноти.

Дослідники визначили, що на момент смерті Шанідару А було близько 45 років, однак встановити стать за знайденими рештками не вдалося.

Шанідар А був одним із п’яти неандертальців – чотирьох дорослих і немовляти, – рештки яких виявили в печері. Він пережив тяжке поранення щонайменше за рік до смерті. На зубах збереглися сліди травми обличчя. Унаслідок удару передні зуби були роздроблені й втрачені. Один зуб розколовся, причому його половина залишилася в роті, змістившись і повернувшись під кутом, а інші зуби були вибиті зі свого звичного положення.

Померой зазначила, що біль мав бути надзвичайно сильним, а задоволення базових потреб, зокрема харчування та пиття, – важкоздійсненним. Імовірно, Шанідару А потрібно було подрібнювати їжу та забезпечувати можливість відпочивати.

"Цілком імовірно, що під час відновлення Шанідар А потребував допомоги інших членів групи в задоволенні деяких базових потреб", – сказала дослідниця.

За її словами, кістки свідчать про дві протилежні сторони людської природи – турботу й насильство, які поєдналися в одній особі.

"Сьогодні ми повсюди бачимо, що насильство й турбота є частинами людської поведінки. Те саме ми спостерігаємо й у випадку Шанідару А", – зазначила Померой.

Вона наголосила, що неандертальці багато в чому були схожі на сучасних людей – як у позитивних, так і в негативних проявах поведінки. Ця знахідка спростовує стереотип про неандертальців як нерозумних і байдужих мешканців печер.

Неандертальці жили полюванням і збиральництвом та населяли Євразію – від узбережжя Атлантичного океану до Уральських гір. Вони з’явилися приблизно 400 тисяч років тому й існували трохи довше ніж до 40 тисяч років тому.