"Ну, ми ж один одного розуміємо": Усик визнав, що багато років жив під впливом пропаганди Росії

Чемпіон світу з боксу у надважкій вазі Олександр Усик зізнався, що протягом багатьох років перебував під впливом російської пропаганди, передають Патріоти України.

Під час свого візиту у США, Олександр Усик провів публічну розмову із Кейтлін Дорнбос, репортеркою з питань зовнішньої політики та національної безпеки газети New York Post. Боксер відверто розповів про особистий досвід життя, як українця, під час війни Росії.

«Я жив багато років у пропаганді, і вона теж зі мною гралася. Я людина, яка спілкувалася більшість свого життя російською мовою. Але з дитинства я говорив і російською, і українською, тому що школу почав і закінчив українською. І коли я давав інтерв'ю в себе у країні після якихось змагань, робив це виключно українською. Загалом я думав: «Яка різниця? Ну, ми ж один одного розуміємо».

Зараз я розумію, що мова – це твоя ідентичність, це твоя зброя та те, що робить тебе тим, ким ти є. Я люблю жити, радіти, ходити на риболовлю, купатися, радіти життю. Але якщо хтось заважає мені це робити, то ми збираємось гуртом і відвойовуємо своє місце під сонцем. Українці за своєю натурою – це добрі люди, які хочуть працювати, жити, радіти та навіть допомагати, якщо хтось цього потребує. Якщо хтось намагається заважати цьому неймовірному життю, хай начувається.

Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Googleдодати зараз

Росія впродовж багатьох років хоче знищити українську мову, українську історію, українців. Найголовніше, що маємо пам'ятати, що Росію заснувала Україна. Тобто українські князі та їхні діти побудували Москву. Зараз ми бачимо, що діти інколи бувають неслухняними.

Ми, всі українці, хто адекватно розуміє і має мізки і виховання, знає, що ми боремось все життя за свою незалежність і проти того, що нам хочуть нав'язати, як повинні жити. Чому ми не можемо жити, як ми хочемо?

Знаєте, що дуже сильно дивує і в той час неймовірно розпирає людська гордість? Інколи я думаю, що ми хворі, коли всю ніч бомблять, ми спимо в бомбосховищі, зранку їдемо на тренування, я везу доньку в школу чи в садочок. Потім їду на тренування і в залі дивишся у людей очі такі, як у зомбі, бо вони не спали. Я питаю: «Як в тебе справи?» Унікальна відповідь – живий», – розповів Усик.