Нудьга може бути корисною для мозку - вердикт вчених

Нудьга – знайоме кожному відчуття зниження інтересу, ментального стимулу й уваги. У такі моменти ми легко втрачаємо фокус, відволікаємося, починаємо відчувати внутрішнє занепокоєння. Час уповільнюється, все здається сірим і невиразним, передають Патріоти України.

Зазвичай нудьгу трактують як негативний стан, якого слід уникати. Вона сприймається як ознака неефективності або втрати часу. Але чи можливий інший підхід? Вчені пояснили, чи може нудьга мати позитивний ефект – за умови, що ми навчимось приймати її усвідомлено.

Як мозок реагує на нудьгу

Нудьга активує складну мережу взаємопов’язаних ділянок мозку. Умовно їх можна порівняти з містом: кожен район (зона мозку) має своє призначення, а нервові шляхи – це дороги, що з’єднують їх в єдину систему.

Коли ми починаємо дивитися фільм, активізується мережа уваги – вона фільтрує зайві подразники й допомагає фокусуватись. Однак у міру того, як інтерес знижується, активність у цій мережі падає. Те саме відбувається з лобно-тім’яною мережею, відповідальною за виконавчі функції – ми просто втрачаємо здатність тримати увагу на чомусь нецікавому.

У цей момент на сцену виходить мережа режиму за замовчуванням, яка відповідає за інтроспекцію. Вона активується тоді, коли ми "відключаємось" і починаємо розмірковувати, фантазувати або аналізувати власні думки. Це своєрідна ментальна втеча – природна реакція мозку на нудьгу.

Важливу роль відіграє також острівцева кора, яка реєструє внутрішні сигнали тіла й підсилює усвідомлення емоційного стану. Якщо фільм більше не викликає інтересу, саме ця зона "говорить" нам про це. Цей процес називається інтероцепцією – відчуттям внутрішніх тілесних станів.

Мигдалина, що відповідає за обробку емоцій, у стані нудьги фіксує дискомфорт, а вентральна медіальна префронтальна кора стимулює пошук нової діяльності, щоб відновити стимуляцію й уникнути негативних емоцій.

Світ надмірної стимуляції

Ми живемо в епосі постійного інформаційного потоку. У гонитві за ефективністю ми навчилися щільно заповнювати час – роботою, родиною, справами, дітьми, а між ними – нескінченним гортанням стрічок новин. Цей стан "постійної зайнятості" ми часто не помічаємо, але він має свою ціну.

Симпатична нервова система, яка відповідає за реакції "бий або біжи", активується не лише в екстремальних ситуаціях, а й унаслідок тривалого розумового перенапруження. Без пауз і розвантаження це призводить до алостатичного навантаження – хронічного перевантаження нервової системи, яке сприяє розвитку тривожних розладів, емоційного виснаження та порушень сну.

Парадоксально, але саме нудьга, від якої ми звикли тікати, може бути природним інструментом для розвантаження нервової системи та відновлення балансу.

Нудьга як ресурс

У помірних дозах нудьга – це не проблема, а можливість.

Короткотривала відсутність зовнішньої стимуляції дає мозку змогу:

• пробуджувати креативність – коли немає готових розваг, думки шукають нові напрямки;
• формувати внутрішню мотивацію – ми вчимося шукати інтереси всередині себе, а не лише зовні;
• підтримувати емоційну стійкість – залишаючись із власними почуттями, ми краще розуміємо себе і краще справляємось із тривожністю;
• розривати залежність від гаджетів – нудьга змушує відмовитися від миттєвого задоволення та знижує потребу в постійній цифровій стимуляції;
• відновлювати нервову систему – зменшення сенсорного навантаження дозволяє організму перейти в стан спокою.

Сучасна культура цінує активність і продуктивність, але ігнорує потребу в тиші. Зростання тривожності, особливо серед молоді, значною мірою зумовлене цим безперервним ритмом. Ми плануємо кожну хвилину, заповнюємо кожну паузу, але забуваємо про головне: мозок і тіло потребують перепочинку.

Прийняти нудьгу – означає дозволити собі зупинитися. Це простір, де відновлюється нервова система, з’являється внутрішній діалог, а думки отримують шанс сформувати щось нове. У цьому просторі народжується не лише спокій, а й творчість, усвідомлення та сила.