Нині став рідкістю: Ось який делікатес у СРСР продавали відрами

У сучасному уявленні радянська епоха асоціюється насамперед із дефіцитом, нескінченними чергами та вкрай обмеженим вибором товарів. Та попри це, існували продукти, які були не просто доступними, а й масовими, передають Патріоти України.

Один із найяскравіших прикладів – чорна ікра. Те, що сьогодні вважається делікатесом і символом розкоші, у 60–70-ті роки минулого століття було звичайним, відносно недорогим продуктом, який продавали буквально відрами. OBOZ.UA розповідає, чому ікра була настільки популярною.

У ті роки чорна ікра осетрових не мала статусу недосяжної розкоші. Її можна було знайти у рибних крамницях та на ринках по всьому Союзу, не лише у великих містах. Продукт продавали на вагу: покупець міг узяти 100 грамів, пів кілограма або ж ціле відерце для великого свята. Підробок майже не існувало: натуральна ікра була настільки доступною, що робити її "імітації" просто не мало сенсу.

У середньому 100 грамів чорної ікри коштували приблизно 4 рублі. Для порівняння: середня зарплата інженера чи робітника становила 100–110 рублів. Тобто баночка ікри обходилася менш ніж у 5% місячного доходу.

У деяких регіонах, особливо поблизу місць вилову, чорну ікру купували навіть частіше, ніж червону. Її подавали на банкетах, ставили на новорічний стіл, а бутерброди з ікрою можна було знайти навіть у театральних буфетах.

На межі 70–80-х років ситуація почала різко погіршуватися. Безконтрольний вилов осетрових та погіршення стану водойм спричинили стрімке скорочення популяцій цих видів. Ікра почала пропадати з полиць магазинів. Те, що з’являлося, зазвичай надходило з окремих регіонів, зокрема з Азербайджану, й коштувало значно дорожче. Почалася справжня "ера дефіциту".

У наш час чорна ікра стала одним із найдорожчих делікатесів у світі. Виробництво значною мірою перейшло до штучного вирощування осетрових, що також впливає на кінцеву вартість.