Нині це може здивувати! Які продукти в СРСР були неякісними або їх важко було купити

Люди, схильні до ностальгії, які ще застали існування СРСР, люблять переповідати, що їжа у Союзі була натуральною та смачною. Російська пропаганда вхопилась за цей міф, щоби популяризувати ідею відтворення імперії, передають Патріоти України

Однак історики стверджують, що насправді все було зовсім не так – продукти в СРСР були неякісними, дістати навіть поганеньку їжу було складно через дефіцит, а щось справді якісне або з’являлось на прилавках магазинів лише на свята, або було доступно лише еліті. Сім таких продуктів назвали автори YouTube-каналу "Хмаринка HISTORY".

Шоколад

Зайдіть у будь-який, навіть найпростіший супермаркет і від розмаїття шоколадок почнуть розбігатись очі: чорний, молочний, білий, пористий, з різноманітними начинками, шоколадні батончики та цукерки. Радянські діти ж бачили здебільшого так звані "солодкі плитки". Зовні вони нагадували шоколад, але готувались із пальмової олії та інших замінників какао-масла. На смак вони були як суміш ванілі та мила і в роті продукт не танув. За це його в народі прозивали "пластиліном" Справжній шоколад "викидали" хіба що на Новий рік. Або його можна було дістати "по блату".

Морепродукти

Хоча СРСР мав масу виходів до різних морів, морепродукти на столі рядянських громадян були чимось із розряду фантастики. Кальмари, креветки, восьминоги, мідії можна було придбати хіба що у портових містах, та й то, якщо пощастить. Із морських делікатесів купити можна було хіба консервоване м’ясо криля – дрібних ракоподібних, погано підготовлену, а тому смердючу морську капусту і зрідка крабові палички сумнівної якості.

Сир

Справжній сир в СРСР був дефіцитом. І при цьому все одно не вражав смаковими якостями – був прісним та твердим. Частіше траплялись плавлені сирки та "ковбасний" сир (теж плавлений). Про м’які сири або сорти з пліснявою переважна більшість громадян навіть не чула.

Вино та пиво

Про якість радянських вин красномовно свідчать прізвиська, які їм давали. В народі ці рідини називали "шмурдяком" або "чорнилом". У "напій" для смаку та міцності додавали спирт, ароматизатори, та барвники. Щось більш-менш пристойне можна було знайти хіба у Грузії, Молдові чи Криму. Пиво теж не тішило якістю. Через погано розвинені технології воно мало неприємний смак і швидко скисало. А продавці хитрували, розбавляючи його водою та наливаючи так, щоби у кружці залишалось якомога більше піни. Надлишки пива можна було продати "наліво" і отримати додатковий дохід.

Овочі та фрукти

Хто хоч раз був у радянському овочевому магазині, ніколи не забуде запах гнилі, який там стояв. Його джерелом були підпсована капуста , підгнилі буряки, проросла картопля і кислі яблука. Якісні плоди можна було купити тільки в сезон і тільки на базарі. І то не всюди – щось смачне росло тільки у південних регіонах.

Напівфабрикати

Сучасні напівфабрикати – це повноцінні якісні страви з хороших продуктів і виготовлені за найвищими технологіями. Купити можна що завгодно: пельмені, вареники, сирники, млинці з начинкою, нагетси, рибні палички, котлети і навіть готову піцу. В СРСР єдиним масово доступним напівфабрикатом були пельмені. Начинку для них робили з використанням великої кількості субпродуктів, а неправильне зберігання і транспортування призводило до того, що до покупця пельмені доходили зліпленими у суцільну грудку.

Бакалія

Про нормальні консерви, чай, каву та спеції в СРСР не йшлося. Тому люди влітку збирали дикорослі трави, щоби їм було що пити взимку. Замість кави продавали ячмінні та цикорієві напої. А у консервах можна було знайти що завгодно, окрім м’яса чи риби.