Нині це виглядає дикістю: Кого в СРСР відправляли збирати урожай

У СРСР щороку сотні тисяч людей, переважно студенти, школярі та працівники підприємств, примусово направлялися до сільської місцевості для участі в сезонних сільськогосподарських роботах. Така практика, офіційно подана як "допомога селу", фактично стала відповіддю на хронічну нестачу робочої сили, передають Патріоти України.

Попри декларативну добровільність, участь у збиранні врожаю була майже обов’язковою та супроводжувалася мізерною оплатою, жорсткими нормами і контролем з боку партійних та комсомольських органів. OBOZ.UA розповідає, кого відправляли збирати урожай, як платили і які були норми виробітку.

Робота на полях

Щороку наприкінці літа в містах починалося незвичне пожвавлення: студенти, учні, працівники підприємств і навіть держслужбовці готувалися до "виїздів на картоплю", "на виноград", "на фрукти" чи "на бавовну" – залежно від регіону. Це була не відпустка і не волонтерство, а масова мобілізація міського населення для допомоги колгоспам у зборі врожаю.

Після низки реформ Хрущова, зокрема ліквідації особистих підсобних господарств, укрупнення колгоспів і спроб централізувати аграрну політику, село почало стрімко занепадати. Молодь виїжджала в міста, а ті, хто залишався, не могли самотужки впоратися з польовими роботами. Якщо із сівбою колгоспники ще якось давали собі раду, то збір врожаю щоосені перетворювався на справжню "битву" – зі всіма атрибутами воєнного часу: списками, перевірками, примусовими направленнями.

Хто їхав на поля

Найчастіше – студенти та старшокласники. "Допомога селу" була не лише обов’язковою, а й ідеологічно підкріпленою. Відмовитися – означало накликати на себе комсомольський осуд, догану або публічне висміювання в стінгазеті. Траплялися й комунальні "рейди" на підприємства – із вимогою направити "трудовий десант" на збирання врожаю.

Оплата та умови

Праця оплачувалася символічно: близько 9–10 рублів на місяць. Водночас студентам зберігали стипендію, а працівникам – заробітну плату. Проживання, харчування та мінімальний "культурний дозвілля" (кінопоказ, танці) забезпечували місцеві колгоспи.

Норми були суворими:

  • Картопля – 20–30 мішків на людину.
  • Бавовна – 30 кг для школярів, 60 кг для дорослих.
  • За кожен кілограм – 4 копійки.

Невиконання норми – серйозне порушення. Це тягнуло за собою догани по комсомольській лінії та "розбір польотів" на зібраннях.

Що їли на полі

Харчування було просте:

  • макарони або крупи з тушонкою;
  • супи;
  • чай без цукру.

Магазини в селах у цей час спорожнювалися – з прилавків зникали варення, печиво, цукерки, навіть старі запорошені "подушечки". Це була важка виснажлива праця під палючим сонцем або в непролазному болоті. Втекти з поля чи "відкосити" вважалося ганьбою.

З 2026-го пенсії зростуть, але не у всіх: Перевірте, скільки отримаєте ви!

неділя, 5 жовтень 2025, 8:37

В Україні вже з січня 2026 року пенсії збільшаться, завдяки підвищенню прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Про це розповів адвокат Іван Хомич в інтерв’ю УНІАН, передають Патріоти України.

Будьте готові! Гроші з боржників списуватимуть автоматично з карток - що варто знати

неділя, 5 жовтень 2025, 8:28

Державна податкова служба (ДПС) розробляє нову систему стягнення податкової заборгованості з рахунків платників податків, передають Патріоти України. Передбачається перехід від паперових документів до електронного формату та автоматичного списання кошт...