Обіцяють дуже багато: Московський патріархат покликав назад до себе Філарета

"З Філаретом ми зустрічалися багато разів, ще при покійному Блаженнішому Володимирі, з нагоди якихось засідань на державні свята. Я його не визнаю як патріарха, але визнаю його як Михайла Антоновича Денисенка. Це ввічливість по відношенню до іншої людини. І звертаюся я до нього як до людини. Він відлучений від церкви, але він таки не втратив образ людини, образ Божий, - сказав митрополит Павло. - Звісно, все це зібрання (УПЦ КП – ред.) тримається на ньому, на його імені і його фінансах... Мені його як людину дуже шкода. Свого часу він був не гіршим митрополитом Київським. І я не стану його судити як людину. Так, я сьогодні засуджую його вчинки по відношенню до Церкви – то, що він зробив розкол. Але я хотів кілька разів зустрітися з ним. Я передав йому альбом, присвячений 30-річчю від дня відродження чернечого життя в Лаврі. Там є його фотографії, ми не викреслюємо його з історії нашої Церкви, яку він колись очолював, визнаємо його заслуги в ті дні, коли він дуже переживав за Церкву. Він дуже переживав і опікувався Києво-Печерською лаврою. Якби була така можливість, я б йому сказав: ви тепер бачите, що ви наробили".

Але, на думку владики Павла, у Філарета "є можливість покаятися і звернутися до Священного Синоду" церкви Московського патріархату. "Думаю, йому б повернули його духовні регалії. Це моя особиста думка. Я хоч і постійний член Священного Синоду, але говорити за всіх не можу. Однак особисто вважаю, що йому повернули б його духовні регалії".

На запитання, чи визнали б Філарета в УПЦ МП митрополитом, владика Павло відповів: "Не тільки митрополитом. І з титулом колишнього Блаженнішого. Адже він був главою Української православної церкви. Для нього це було б найбільше досягнення. Не збереження патріаршого куколю на голові, а повернення до Царства Небесного. Ми не знаємо, як і що буде, але у Бога більше ласки, ніж у Філарета, у мене та інших людей".