"Однієї його присутності було достатньо, щоб підняти бойовий дух людей": Біолог розповів історію коня, який став легендою Першої світової війни

Американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс розповів історію про легендарного бойового коня Warrior, якого "німці не змогли вбити" під час Першої світової війни, передають Патріоти України.

"Серед безлічі тварин, які залишили свій слід у Першій світовій війні, один кінь вирізнявся, і не тим, що змінив перебіг битви, а тим, що уособлював брутальну витривалість і незламний дух", - написав він у своїй статті на сайті Forbes.

Зазначається, що Warrior народився 1908 року і провів свої ранні роки до 1914-го на ідилічних пасовищах острова Вайт. Під опікою генерала Джона "Джека" Сілі, який згодом став не тільки ключовим воєначальником, а й близьким союзником і особистим другом Вінстона Черчилля, цей дивовижний кінь розвинув інтелект, самовладання і гостру інтуїцію, які згодом стали його головними достоїнствами.

Коли почалася війна, і Сілі відгукнувся на заклик служити, вони разом із конем перетнули Ла-Манш і вирушили до Франції. "Війна перевірить їх способами, які ніхто з них не міг собі уявити, але зв'язок, який вони побудували, виявиться таким самим непорушним, як і сама війна", - йдеться в публікації.

Хоробрість Warrior було перевірено на деяких із найнещадніших полів битв війни, зазначив Треверс: "В Іпрі, під нещадним артилерійським вогнем, він пробирався місцевістю, поритою вирвами від снарядів, ухиляючись від траншей, що обрушуються, і розривів шрапнелі. Його інстинкт небезпеки не раз рятував Сілі від неминучої смерті, заслуживши йому репутацію коня, який просто відмовлявся падати. Під час битви на Соммі в 1916 році, де цілі дивізії були вирубані за лічені хвилини, Warrior кинувся в атаку через кошмарну ділянку нейтральної смуги. Вибухи розривали землю, підкидаючи людей і коней у повітря, але він продовжував іти вперед...".

Зі своїм найбільшим випробуванням Warrior зіткнувся в Пашендейлі 1917 року: "Проливний дощ перетворив поле битви на бездонне болото, поглинаючи як солдатів, так і тварин. Warrior і Сілі тонули, їхні рухи були млявими, оскільки бруд тягнув їх вниз. Проте, завдяки чистій силі волі, він звільнився від трясовини".

Особливо відзначив Треверс роль Warrior у вирішальній Ам'єнській операції, останнього відчайдушного ривка, щоб прорвати німецькі лінії: "Він скакав задимленими полями, копитами стукаючи по тілах полеглих солдатів, ухиляючись від вирв і осколків, які поглинали цілі підрозділи. Однієї його присутності було достатньо, щоб підняти бойовий дух - якщо Warrior міг продовжувати йти, то й люди теж могли. Атака увінчалася успіхом. Німецький фронт прогнувся під вагою атаки, змусивши відступити, що допомогло переломити хід війни".

У 1918 році гармати нарешті замовкли, і Warrior повернувся додому на острів Вайт. "Коли Warrior помер 1941 року в поважному віці 33 років - вражаюча тривалість життя, з огляду на те, що більшість коней живуть від 25 до 30 років, - газети опублікували його некролог, віддаючи йому шану не лише як бойовому коню, а й як символу виживання в Першій світовій війні", - зазначив автор.