Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Російські окупанти півтори доби тримали в полоні старосту Замглайського старостинського округу №1 на Чернігівщині Олександра Красківського. Чоловіка били, намагаючись отримати інформацію про розташування підрозділів ЗСУ в тилу, передають Патріоти України.
Як зазначається, Олександра полонили 23 березня. До цього окупанти приходили до Замглая 28 лютого, однак тоді Красківський і група місцевих не пропустили їх, а невдовзі забарикадували населений пункт: повалили дерева, зібрали шини та бетонні блоки й 20 тонн піску.
Коли росіяни 23 березня підійшли до села з важкою технікою та почали розбирати барикади, то місцеві пішли їм назустріч: "Я йшов попереду, за мною чоловіки, за ними – жінки. Усі зупинилися перед головною барикадою, а я пішов на "перемовини". Я намагався їм пояснити, що їх тут ніхто не хоче бачити, що в нас багато стареньких людей, будинок-інтернат. Тоді ж мене і забрали".
Олександра завели в машину, силою вклали на землю, вдягнули мішок на голову й зав’язали очі скотчем, а руки стягнули стяжкою з пластику. Старосту округу відвезли до школи в селі Вишневе, де загарбники розгорнули комендатуру. Красківський впізнав місцевість і будівлю школи, адже тільки в ній був підвал, де його тримали.
Чоловіка почали допитувати. Він зізнається, що перший допит був найстрашнішим – росіяни били його ногами по нирках, печінці та обличчю, погрожували відрубати пальці та вбити.
"Хотіли дізнатися, які підрозділи ЗСУ стоять у нас у тилу. Одна група вийшла, потім друга заходить. Відчуття, ніби вони один одного контролюють. Я думаю, одні були ФСБ, а інші з ГРУ", - зауважив він.
Олександр, який у минулому був військовим, говорить, що допитом займалися професіонали, адже били так, щоб завдати максимальних ушкоджень, однак не вбити: "Я все не розумів, навіщо вони набивають мені ноги. Я сиджу, а він ноги чоботами мені б’є. Я це зрозумів через пів години, коли ноги так набрякли, що я не міг ані встати, ані йти. Я був нерухомим".
Після цього Красківського помістили до маленької холодної кімнати в підвалі, де на земляній підлозі лежала тільки фуфайка. Згодом окупанти принесли ще пляшку води, однак жодного разу за час полону не годували. В сусідній кімнаті, як пригадує Олександр, був ще один полонений, однак з ним він не розмовляв.
Під час другого допиту Олександра били по вухах так, що з одного пішла кров. Від нього вимагали написати списки проукраїнських активістів. Чоловік помітив, що в кімнаті для допитів на трубах під стелею висіла мотузка, а тому припустив, що до нього тут могли підвішувати за руки чи ноги когось із бранців: "Я, чесно кажучи, дивився на свої кросівки й думав: ще кілька таких допитів, і краще повіситися на шнурках, щоб інформацію якусь не видати. Коли вже забирали з полону, мене практично несли на руках. Сам іти не міг".
Відпустили Красківського 25 березня: цього дня його знову посадили в авто та відвезли до представників місцевого самоврядування. Олександр каже, що за час полону жодного разу не бачив облич окупантів, які його викрали, однак на зворотному шляху зміг поговорити з одним із російських військових.
"Він мені сказав – ви не хвилюйтеся, будете жити, як жили. Ваша республіка залишиться під вашим прапором та з тризубом, ми тільки змінимо керівництво, змінимо цих бандерівців", – розповів Красківський. Станом на 3 квітня російські військові покинули територію колишнього Ріпкинського району.
В Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть накладати штрафи на військовозобов'язаних громадян, які порушують правила мобілізації. Розповсюджені ситуації, коли ТЦК та СП вимагає оплатити штраф, але видає для цього лише ...
В Україні щорічно змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на заслужений відпочинок за віком. Так, для того, аби вийти на пенсію в 60 років, людина має набути щонайменше 32 роки страхового стажу (роком раніше — 31 рік), у 63 роки — за наявності...
