Окупанти нищать річки Криму: Науковець попередив про загрозу зникнення унікальних видів

За його словами, проблема полягає у споживацькому ставленні до річок, які розглядають переважно як канали для господарського використання, а не як складні природні екосистеми.

Науковець звернув увагу на методи проведення робіт. Замість укріплення берегів за допомогою рослинності дерева, які утримують ґрунт, можуть вирубувати. Такі роботи, за його словами, проводилися, зокрема, на річках Бельбек, Балаклавка та Чорна в районі Севастополя.

Прокопов навів приклад робіт на Салгирі, де ґрунт, за його словами, вибирають майже до корінної породи, а частину матеріалу складають уздовж берегів. Під час підняття рівня води пухкий ґрунт може вимиватися, що спричиняє подальше руйнування берегів та падіння дерев у річку.

Схожу ситуацію науковець описав на Бельбеку. Після паводку там, за його словами, масово вирубували дерева, а їх та ґрунт використовували під час робіт уздовж русла. Наступного року під час підняття води частину насипаного ґрунту змило, через що почалося підмивання коріння інших дерев.

Окрему загрозу такі зміни становлять для рідкісних та ендемічних видів. Серед них Прокопов назвав кримського вусача, шемаю чорноморсько-азовську та щипавку, які мають обмежені ареали проживання.

За словами науковця, правильне відновлення річок має передбачати не лише механічне очищення русел. Насамперед необхідно звільняти заплави та надзаплавні тераси від забудови, поєднуючи екологічні, правові та містобудівні заходи.

Таким чином, механічне «розчищення» річок без урахування особливостей природних екосистем може не вирішувати проблему паводків і заторів, а навпаки — посилювати ерозію берегів та створювати додаткові ризики для флори й фауни Криму.