Окупанти постійно кричали, щоб здавався: Десантник 41 добу тримав позицію у заваленому підвалі (відео)

Владислав Молодих, військовослужбовець 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, 41 добу провів у заваленому підвалі на бойових позиціях. Без зв’язку, їжі, води, мінусовій температурі. Про це інформує служба зв’язків з громадськістю Командування десантно-штурмових військ Збройних Сил України, передають Патріоти України.

Спроби штурму росіянами щоразу залишалися без успіху. Владислав разом із побратимом Ігорем мужньо тримали визначену ділянки оборони. «Перші три доби я не спав, постійно чатував біля входу. Ігор, побратим, був пораненим в руку і ногу, стріляти не міг. Пізніше, після постійного голоду, вирішив вибратися. Блукав тим сектором, але його таки знайшли наші дронами», – згадує Владислав.

Підвал, де була позиція Владислава постійно засипало сміттям і уламками від знищеної поруч хати. Пізніше, після невдалих спроб штурмів, росіяни просто засипали підвал сміттям. «Певний час ще було маленьке віконечко, звідти я ще міг кошмарити росіян. Поклав як мінімум шістьох. Вони постійно кричали, щоб я здавався», – сміється Владислав

Останні два тижні полону в підземеллі були найважчими. Сухпайки закінчились. Але найбільше хотілося пити: «Дуже хотів води. Пив талий сніг. Так і вижив».

Через 41 добу підземного полону на позицію вдалося пробратися побратимам Владислава. «Спочатку кричали туди в підвал через сміття. Він відгукнувся але не виходив, називали його позивний. Коли виліз, був схудлий, чорний від окопних свічок і глини. Ледве стримував сльози, коли нас побачив» - розповідає події того дня побратим «Герич». Перше, що попросив – води і сигарету. Казав, що в полон здаватися не планував і відстрілювався до останнього. Мужик»

Кілька тижнів Владислава вважали зниклим безвісти. Надії було мало. «Дочекався, – сміється чоловік, – коли вже вивезли «медеваком», дали подзвонити мамі. Вона одразу впізнала, сльози і крики. Головне – ніколи не здаватися. Все можна пережити.