Опалювальний сезон: Чого українцям чекати в квитанціях

В яких містах найдорожчі і найдешевші гігакалорії і як їх споживати мінімально.

Опалювальний сезон, який зазвичай починається 15-16 жовтня, поки відкладається через тривале бабине літо. За прогнозами синоптиків, воно в Україні завершиться до кінця жовтня, і щойно середньодобова температура за вікном впродовж трьох діб поспіль опуститься нижче +8 градусів, батареї мають потеплішати. Журналісти з'ясували, скільки коштуватиме зігрітися цієї зими в містах-мільйонниках, де найдорожче та найдешевше тепло і гаряча вода, а також як правильно утеплити багатоповерхівку, щоб менше платити за рахунками, передають Патріоти України з посиланням на Сегодня.

Ціна платіжок у мегаполісах

За запевненням Кабміну і "Нафтогазу", теплокомуненерго готові забезпечити городян централізованим опаленням. Ось тільки за якими цінами, поки незрозуміло, бо комунальники з усіх областей навперебій просять Нацкомісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищити тарифи. В середньому тепло і гаряча вода для населення повинні неминуче дорожчати на 20-30%. Свої розрахунки вони мотивують тим, що з 1 січня 2020 року в Україні почне працювати ринок газу, через що його ціна для комуненерго може зрости на 30-50% і більше.

Як правило, в містах з населенням мільйон осіб та більше теплопостачанням займається не одна, а кілька організацій, тому ми для спрощення розрахунків взяли максимальні тарифи. Наприклад, в Києві постачальників тепла два, один продає гігакалорію по 1654 грн, другий – по 1341 грн. Але вибору у споживачів все одно немає, з технічних причин: будинки підключені до тепломереж або одного постачальника, або іншого.

Як видно з інфографіки, серед міст-мільйонників найдорожча гігакалорія (Гкал) тепла на сьогодні в столиці – 1654 грн, найдешевша в Одесі – 1229 грн. Для розуміння: однієї Гкал вистачить, щоб в 20-градусний мороз підтримувати комфортну температуру +22 градуси в квартирі площею 50 кв. м впродовж місяця. Тобто приблизно настільки збільшаться для такої квартири суми в платіжках в сильні холоди. Якщо ж за вікном буде тепліше, то і платити за опалення доведеться менше. Але це стосується лише мешканців багатоповерхівок, в яких встановлені будинкові лічильники тепла. Там, де лічильників немає, розраховуватися доведеться за нормами, наприклад в Києві це 38,55 грн за кв. метр площі, що обігрівається незалежно від того, скільки градусів нижче нуля за вікном.

Але, як виявилося, в мегаполісах ще не найвищі тарифи. Серед облцентрів лідирує Кропивницький, де гігакалорія коштує 2129 грн, серед невеликих міст – сумнозвісна Сміла (Черкаська область), де в минулому році півсезону не було тепла: люди відмовлялися платити по 2337 грн/Гкал.

Однак є міста, де гігакалорія коштує майже вдвічі дешевше за середній показник. Найменше платять жителі трьох районів Дніпра – по 800 грн/Гкал. Пояснення просте: поруч Придніпровська ТЕС, яка поставляє теплоносій безпосередньо комунальним підприємствам. З цієї ж причини платять по 800-900 грн/Гкал жителі ще декількох міст, розташованих в основному на південному сході України. У більшості населених пунктів гігакалорія коштує 1300-1500 грн. Пропорційно ціні тепла розраховується і вартість гарячої води: по Україні вона змінюється від 72 до 97 грн/куб. м.

Гігакалорія не вище 1400 гривень

Як роз'яснив нам енергоекспертВалентин Землянський, ціна тепла неоднакова тому, що в різних областях і містах України в рази відрізняються вартість придбаного палива, витрати на обслуговування обладнання, втрати тепла при транспортуванні і обсяги його постачання. Чим менше виробляється тепла, тим воно коштує дорожче, звідси й високі тарифи в невеликих містах. А ось витрати на зарплату співробітників, податки і прибуток відрізняються по регіонах незначно.

Але Землянський нагадав, що діє постанова Кабміну №560 від 26.06.19 р, за якою в Києві і облцентрах граничний тариф на теплопостачання не може перевищувати 1400 грн/Гкал, а ціна кубометра гарячої води – 83,66 грн/куб. м при наявності рушникосушки і 75,74 грн без нього. Для інших міст ці цифри є рекомендованими. Але, як видно, в ліміт укладаються далеко не всі виробники тепла.

"Ухвалював постанову попередній уряд, і тепер документ стає міною уповільненої дії для нового Кабміну, – аналізує Землянський. – Правильніше за все постанову скасувати і провести централізований аудит вартості тепла у комунальних підприємств в Києві і облцентрах, супроводивши перевірку широкою роз'яснювальною кампанією в ЗМІ. І зобов'язати районні влади провести такі ж перевірки на місцях. Упевнений, що знайдуться підприємства, де гігакалорія об'єктивно буде коштувати дорожче за 1400 грн. Але чи піде на це Кабмін, спрогнозувати складно".

Експерт також додав, що якщо постанову №560 не скасують, то він очікує масових позовів з боку тих, хто не захоче платити більше 1400 грн/Гкал. За його словами, шанси виграти справу у позивачів високі.

Політолог Володимир Фесенковпевнений: президент і його офіс не зацікавлені в непопулярних рішеннях.

"Є пріоритетні речі, де вони усвідомлюють ризики, як, наприклад, в питаннях земельної реформи, але розуміють економічну логіку і готові йти вперед, сподіваючись роз'яснити народу, чому реформа необхідна, – міркує Фесенко. – Тут ситуація інша: не буди лихо, поки воно тихе. Тому вважаю, що візьме гору консервативний підхід і про постанову №560 влади "забудуть". А якщо виникнуть протести через високі суми за тепло в платіжках, то Кабмін почне вирішувати проблеми у міру надходження".

Навіщо платити більше

Фахівці з питань енергоефективності радять мешканцям багатоповерхівок не чекати дешевого опалення, а сподіватися на свої сили. Так, менеджер з енергоефективності ДТЕК Антон Ковалишин роз'яснив: щоб не переплачувати за "зайве" тепло, якщо опалення включили, а на вулиці спека – необхідно обладнати систему опалення багатоквартирного будинку погодозалежною автоматикою.

В індивідуальному теплопункті треба встановити автоматичний регулятор розподілу і подачі тепла по будинку, який на основі даних температурних датчиків буде сам "прикручувати" обсяг використовуваного будівлею тепла. Це набагато ефективніше і безпечніше, ніж при потеплінні чи похолоданні вручну крутити засувки в підвалі. Автоматика, за його словами, дозволить зменшити платіжки за опалення на 30%.

"А при комплексній термомодернізації, включаючи утеплення всього периметра будівлі від цоколя до коника даху, горища, всіх інженерних комунікацій, заміну вікон та дверей на енергозберігаючі, можна домогтися зменшення платіжок за тепло до 60%, – підрахував Ковалишин. – Але такий підхід можливий, якщо всі мешканці будинку об'єднаються".

Виконати енергоефективні заходи можна з мінімальними вкладеннями з боку мешканців:

  • за рахунок "теплих кредитів", за якими держава компенсує близько 30% вартості робіт на термомодернізацію;
  • за рахунок міських грантів за програмами "70/30", "60/40", "90/10", за якими з міського бюджету фінансується велика частина вартості матеріалів і робіт з термомодернізації;
  • за рахунок продуктів Фонду енергоефективності, який у вересні почав фінансувати свої перші проекти для ОСББ;
  • за рахунок інвестицій енергосервісних компаній, які можуть профінансувати до 90% вартості робіт, матеріалів і устаткування, встановити всі "під ключ" і гарантувати досягнення певного рівня економії енергоресурсів.

В підсумку термомодернізація будівлі може застрахувати від довгострокових ризиків коливання цін на газ, тарифів на опалення, щоб вони не так істотно позначалися на витратах домогосподарств за любої погоди і зміни тарифної політики держави.

Хіти тижня. Бережіться! ТОП-5 продуктів, які шлунок насилу перетравлює, але ми все одно їмо їх майже кожен день

понеділок, 28 вересень 2020, 18:30

Іноді буденною частиною нашого раціону стає їжа, яка не просто сприяє появі зайвої ваги або запору, але і наглухо не сприймається шлунком. Впевнені, що про більшість таких продуктів ми просто не знали, але їмо їх кожен день. Стережіться, ось ці таємні ...

З архіву ПУ. Це цікаво знати: 11 випадково виявлених капсул часу, які відкривають завісу таємниці минулого

понеділок, 28 вересень 2020, 18:00

Капсула часу – послання для майбутніх поколінь, яке зазвичай закладають в фундамент пам’ятників, будівель та інших об’єктів інфраструктури. Традиція закладати капсули часу народилася у жителів стародавнього Шумеру. Вони закладали таблички з обпаленої г...