Остап Вишня був агентом радянських спецслужб? СБУ оприлюднила сенсаційні архівні документи

Відомого українського письменника-гумориста Остапа Вишню (справжнє ім'я — Павло Губенко) завербували радянські спецслужби після десяти років ув'язнення в концтаборах. Йому присвоїли агентурне псевдо «018» та намагалися використовувати для стеження за українською інтелігенцією. Однак письменник так і не став корисним інформатором для НКДБ, передають Патріоти України.

Галузевий державний архів СБУ оприлюднив документи, які розкривають подробиці вербування та співпраці гумориста з радянськими спецслужбами.

Як Остап Вишня потрапив під нагляд спецслужб

До арешту Павло Губенко був однією з найвідоміших постатей української літератури. Після визвольних змагань він працював у Міністерстві шляхів УНР, де в 1919 році очолював медично-санітарне управління.

Того ж року його вперше заарештували більшовики. На волю письменник вийшов у 1921 році, після чого почав літературну діяльність під псевдонімом Остап Вишня.

Він працював у газетах, став одним із творців сатиричного журналу «Червоний перець» та жив у харківському будинку «Слово», де мешкали відомі українські письменники й представники інтелігенції.

Його твори користувалися величезною популярністю та виходили значними накладами.

Однак у грудні 1933 року письменника знову заарештували. Його звинуватили у підготовці замаху на радянського партійного діяча Павла Постишева. Під тиском слідчих Губенко підписав сфабриковані зізнання.

У секретному рапорті керівництву держбезпеки стверджувалося, що письменник нібито був залучений до підпільної антирадянської організації та займався «контрреволюційною діяльністю».

У 1934 році смертний вирок йому замінили на десять років таборів Ухтпечлагу.

Як письменника завербували під псевдо «018»

За спогадами сучасників, Остапу Вишні дивом вдалося пережити табірний терор 1937–1938 років. Його етап затримався через кригу на річці Печорі. За цей час змінилося керівництво табору, а документи ув'язненого загубилися.

Наприкінці 1943 року письменник вийшов на волю. Ще перед звільненням, 18 вересня, він дав письмову згоду на співпрацю з радянськими спецслужбами.

Йому присвоїли шифрувальне псевдо «018».

У звіті від 23 вересня 1943 року комісар держбезпеки зазначав, що Губенко нібито охоче погодився на вербування та пообіцяв чесно співпрацювати з органами НКДБ.

Під час розмов із представниками спецслужб письменник розповів про свої зв'язки з відомими діячами української культури, зокрема Максимом Рильським, Миколою Бажаном, Павлом Тичиною та Олександром Корнійчуком.

Водночас він просив допомогти йому з лікуванням після років ув'язнення.

Після повернення до Києва Остап Вишня відновив літературну діяльність і співпрацював із журналом «Перець».

Чому Остап Вишня виявився непотрібним спецслужбам

Попри вербування, письменник не виправдав очікувань радянських кураторів.

У звіті 1950 року представники МДБ скаржилися, що Губенко фактично не співпрацював з органами, не займався розробкою українських націоналістів зі свого оточення та зривав заплановані зустрічі.

У документі також зазначали, що він систематично зловживав алкоголем, через що не з'являвся на домовлені зустрічі.

Крім того, співробітник спецслужби висловив підозру щодо можливих зв'язків письменника з ОУН(м) і запропонував виключити його з агентурної мережі, не відкликаючи підписки про співпрацю.

В архіві СБУ наголошують, що навіть під тиском і постійним наглядом Остап Вишня не став ефективним інформатором: зустрічі з кураторами фактично зводилися до порожніх розмов. Зрештою спецслужби визнали його безперспективним, а справу передали до архіву.

У 1955 році Павла Губенка повністю реабілітували. Через рік, у 1956-му, видатний український гуморист помер.