От таке воно "золото океану": Науковці відкрили, що китова сеча годує планету і рятує морські світи

Напевно кожен із нас хоч раз чув старий дитячий жарт про те, що море стало солоним, тому що кити в нього "ходять у туалет". Звичайно, з точки зору хімії це не більше ніж міф, але за ним ховається приголомшлива наукова реальність, яку люди тільки починаємо усвідомлювати. Скільки океанської води насправді є китовою сечею? Всупереч міфам, моря солоні зовсім не через це, хоча один тільки фінвал може виробляти до 950 літрів сечі на добу, передають Патріоти України з посиланням на BBC Science Focus.

Зізнатися, ніхто ще не вирахував точний об'єм рідини, який китоподібні додають в "океанський коктейль". Однак морські біологи нещодавно з'ясували: китова сеча критично важлива для здоров'я морів, бо вона переміщує величезні маси поживних речовин з одного регіону в інший.

Це відбувається в основному завдяки міграційним маршрутам вусатих китів. Вони регулярно здійснюють тривалі подорожі між теплими і холодними водами. Приміром, самки горбатих китів спочатку годуються в затоці Аляска, а потім пропливають тисячі миль до Гавайського архіпелагу, щоб народити потомство.

Річ у тім, що новонароджені китенята ще не мають товстого шару підшкірного жиру, тож їм життєво важливо розпочинати життя в затишних теплих водах. Водночас найкращі місця для прожитку самих китів - це багаті крилем холодні полярні моря.

Коли кити вирушають до місць розмноження, вони практично перестають їсти і витрачають енергію, запасеної в жирі. У результаті поживні речовини, "накопичені" в північних широтах, викидаються разом із сечею і фекаліями в інших частинах світу.

Цей горизонтальний потік корисних елементів вчені називають Великим китовим конвеєром. Роль сечі в цьому процесі величезна. Дослідження 2025 року показало, що сірі, горбаті та гладкі кити щорічно перевозять близько 4 000 тонн азоту.

У районі Гавайських островів кити, які мігрують, приблизно вдвічі збільшують кількість поживних речовин, що потрапляють у мілководдя. Ці речовини викликають бурхливе зростання фітопланктону. Фітопланктон насичує енергією всі морські харчові ланцюги.

До початку епохи комерційного китобійного промислу ця роль була ще значнішою: обсяг речовин, що переміщуються "китовим конвеєром", імовірно, був утричі вищим, ніж сьогодні.