Оце так: Рідні дитини, яка померла від серцевого нападу в Авдіївці, знялися в пропагандистському сюжеті

Подружжя пенсіонерів з Авдіївки, шестирічна онука яких на початку 2023 року померла від серцевого нападу, не витримавши жахіття війни, знялося в сюжеті російської пропаганди. Вони заявили, що всі два роки чекали росіян, а місто «зруйнували ЗСУ». Про текий цинічний випадок написав у своїх соцмережах народний депутат Муса Магомедов, передають Патріоти України.

«Російські ЗМІ активно поширюють інтервʼю із мешканцями Авдіївки. Серед так званих «ждунів русского міра» і ця сімейна пара. На жаль, любов до рашистів у них виявилася більша, аніж до рідної онуки… Маленька Еліна Федоренко померла в Авдіївці у січні 2023 року. Серце шестирічної дівчинки не витримало постійних обстрілів, адже весь цей час дитина жила у пеклі з бабусею і дідусем. Останнім часом скаржилася на погане самопочуття. Та на численні вмовляння влади, поліції, волонтерів виїхати дорослі не реагували», – написав Магомедов.

Маленька дівчинка Еля померла від серцевого нападу 11 січня 2023 року. А через рік її рідні бабуся й дідусь, які опікувалися дитиною, поки її мати була у від’їзді, радісно розповідають російським пропагандистам, як сильно вони чекали «рускій мір».

Проте у пропагандистському сюжеті чомусь ані жінка, ані її чоловік не згадали про 6-річну дівчинку, яка загинула через російське вторгнення. Натомість вони вигадують, на які «підступи» нібито йшла українська влада, аби переконати місцевих жителів не наражати на небезпеку власні життя і життя своїх близьких, а евакуюватися з міста.

«Вони почали бомбити магазини. Потім банкомати, підстанції, газові труби. Українська влада. Це жорстка евакуація, щоб люди залишали місто. У нас дуже багато людей не хотіли йти. Але вони опинялися у таких ситуаціях, коли або залишалися без житла, або здоров’я не дозволяло», – каже жінка на відео.

Насправді ж, як пригадував після звістки про смерть дитини волонтер Влад Маховський, він неодноразово пропонував опікунам дитини вивезти дівчинку з-під обстрілів – ще від моменту, коли вперше побачив Елю у підвалі, й вона зізналася, що їй дуже страшно. Бабуся і дідусь від евакуації тоді відмовилися, як і в наступні рази, коли Маховський намагався їх вмовити пожаліти дитину. Згодом вони почали ховати її від волонтера, не дозволили навіть вручити подарунок на її 6-річчя.

Тепер же «турботливі бабуся та дідусь» розповідають пропагандистам, як сильно вони чекали на «звільнення» упродовж усіх двох років повномасштабної війни.

«Ми їх обіймали... Чекали два роки. Ми жили у приватному секторі, й почули... Це було 17 лютого. Вже знали, що було ухвалено рішення командуванням ЗСУ про вихід із міста, напередодні бачили, як групи виходили зі сторони... колишнього керамічного заводу. А 17-го почули гучні голоси на вулиці, побачили каски, побачили, що камуфляж – не натовський піксель. Це виявився штурмовий підрозділ 74-ї мотострілецької бригади 41-ї армії. Сибіряки. Побачили, що вони зайшли до нас. Зрозуміло, що хлопців зустрічали, обіймали, тому що чекали», – щасливо розповідає чоловік.

Його ж дружина щаслива, що тепер побачить свою дочку і повернеться у «рідний Донецьк». Проте чому вона не поїхала до окупованого міста до початку повномасштабного вторгнення Росії, а вирішила сидіти в Авдіївці – колаборантка не розповіла. Як теж з'ясувалося, подружжя систематично слухало російське радіо і чекало, коли по ньому скажуть, що ЗСУ залишають місто.