Пандемія - поштовх до позитивних змін, - історик

Історик розповідає про те, як пандемії впливають на суспільний розвиток в Європі та Азії, в чому відмінність та в яких книжках це описано.

США, місто Сент-Луїс у штаті Міссурі, 1918 рік. Представники Червоного Хреста у масках винесли з будинку для подальшого транспортування жертву іспанського грипу (іспанки)Останнім часом багато кажуть і пишуть про те, що після пандемії коронавірусу світ вже не буде таким, яким він був досі, що COVID-19 змінить різні сфери нашого життя. Утім, яких саме змін чекати – про це йдеться набагато менше, повідомляють Патріоти України.

Про те, як пандемії впливають на суспільний розвиток та в яких книжках це описано, Радіо Свобода поговорило з істориком і журналістом Петром Біляном, який робить книжкові огляди на ютуб-каналі «Петро Чтиво».

– Як на мене, такі книги варто читати не під час епідемії, а до того. Було б добре, якби представники нашої політичної еліти читали й мали уявлення, в якому суспільстві та на якій планеті ми живемо, що віруси – це наш давній супутник.

Наприклад, є прекрасна книжка американського біолога і географа Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і сталь». Він пише, що пандемії, епідемії – це вічні супутники людства. На нашій планеті ми вічно з вірусами співіснуємо. Ба більше, віруси тут живуть давніше за нас, нам доведеться співіснувати з ними. До речі, він порівнює переваги різних цивілізацій, яким чином європейцям, євразійському континенту вдалося вирватися в технологічному розвитку. І одна з таких причин була, що тут епідеміологічна ситуація була набагато складніша та гірша.

Історик і журналіст Петро Білян

– Наче в Європі клімат більш помірний, ніж в Африці чи Південно-Східній Азії, звідки до нас традиційно залітають такі різновиди вірусів.

– Але європейці змогли до них адаптуватися. Зокрема, пандемії наштовхнули Європу на те, що вона була вимушена у містах навести порядок: почистити їх, навести лад, підвищити рівень гігієни. Окрім того, коли європейці потрапили на Північноамериканський континент, то вони мали імунітет до віспи, на кір хворіли важко, але переносили його. Корінні жителі Америки гинули від кору та віспи. Натомість вони подарували європейцям таку романтичну хворобу поетів ХІХ століття, як сифіліс, до якої в індіанців був імунітет, а європейців вона попервах косила зі страшною силою.

У Фернана Броделя – це французький історик, один зі стовпів французької школи анналів – в першому томі «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм» багато уваги присвячено епідемії чуми у XIV столітті, як вона повпливала на Європу, на Францію.

Ця книжка виходила доволі давно, а нещодавно вийшла «Ідентичність Франції» також Броделя. Там у другому та третьому томах багато про те, як епідемії та боротьба з ними змінювали Францію. Коли у XIV столітті була епідемія чуми, Франція була дуже густонаселеною країною – і тут до третини населення вимирає. З одного боку, це катастрофа. Але для тих, хто вижив, ситуація почала змінюватися на краще. Європа почала більше орієнтуватися на використання техніки, вони почали отримувати більше доходів. Одна з таких гіпотез, про які пише Бродель, що в XIV столітті стався технологічний ривок – починають розвиватися технології, мореплавство. Відтак уже наприкінці XV століття Європа виривається вперед у порівнянні з близькосхідними країнами.

– Але пошесті були в країнах Азії також. Чому саме в Європі пошесті давали поштовх, а в країнах Азії чи Північної Африки таких поштовхів не було?

– Можливо, це питання сили епідемії, наскільки вона потужна. І, напевно, в тому, що різні суспільства по-різному реагують на різні епідемії.

– У чому була відмінність у суспільствах?

– Різна система організації влади. У тих самих китайців побудована вертикаль. Піднебесна країна, над нею імператор, він забезпечує зв’язок між небом і землею, там вертикаль влади і повний порядок. А в Європі було вже більше свободи. Там вони повинні були прилаштовувати до тих викликів, які ставила їм чума.

– В Європі тоді також були монархи і був імператор Священної Римської імперії.

– Рівень тиску державного апарату на суспільство, який був у Китаї і який був у Європі – несумісні. Це зовсім різні речі.

Отже, книжки Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм» та «Ідентичність Франції». Останню нещодавно бачив у книгарнях. Можна замовити через інтернет, все доставляють навіть в умовах кризи. Ми адаптувалися.

Якщо провести певну аналогію з чумою і тими ситуаціями, то приватний бізнес у нас краще адаптується до викликів коронавірусу, ніж наші державні інституції. Приватний сектор забезпечує маски і готовий забезпечувати дистанцію між людьми, він функціонує. А державний сектор неначе працює на те, щоби паралізувати всю економіку, щоб воно стало й стояло.

Пітер Брейґель Старший, «Тріумф смерті» (1562 рік)

– А яка відмінність між книгами Даймонда і Броделя?

– Мені більше імпонує Бродель. Даймонда я не дуже люблю, бо він підводить до того, що європейці нічого не зробили самі, а їм все щастило. Бо хороша географія, набір тварин, які навколо жили. І вони цим усім скористалися, а від них нічого не залежало.

Ще один автор, як на мене, важливий у такій ситуації – Питирим Сорокін, відомий американський соціолог російського походження. Він робив активну кар’єру до революції 1917 року в Російській імперії. Потім він розійшовся з більшовиками, і Ленін посадив його на «філософський пароплав» у 1922 році. Так він опинився в США. Там Сорокін зробив велику кар’єру як соціолог і написав книгу «Людина і суспільство в умовах лихих часів» – про вплив війни, революції, голоду, епідемії на інтелект та поведінку людину, а також на соціальну організацію.

Він пише, що під час епідемії виникає запит реорганізувати суспільство інакше, на більш активну роль держави. Так було завжди і при чумі, і при віспі, будь-яких епідемічних захворюваннях держава завжди влазила в це.

Оголошення про «заборону плюватися» на складі Військово морських сил США, 1918 рік. Коли вірус почав поширюватися, його прозвали «Іспанський грип» лише з тієї причини, що більшість європейських країн змусили мовчати свої ЗМІ, щоб контролювати потік інформації під час війни. Оскільки у той час Іспанія була нейтральна, а її ЗМІ вільні, саме звідти з’явилися перші повідомлення про нову смертельну хворобу.

Могили американців, які померли від вірусу у Франції.  Через масові переміщення людей, які брали участь у війні, вірус миттєво розповсюдився майже у кожен к

Маорійський меморіал жертвам вірусу в Новій Зеландії. Від Нової Зеландії хвороба поширилася на тихоокеанський острів Самоа, вбивши за 2 місяці приголомшливих 22% від усього населення в 38 тисяч людей. За оцінками, в Ірані померло до 2,4 мільйонів, що становить понад 20% населення. Приблизно 300 тисяч померло від пандемії в Бразилії, включно з новообраним президентом країни.Хлопець, хворий на вірус, лежить у студентському навчальному корпусі в Колорадо, 1918 рік.  Кількість смертей у цілому світі коливається від 17 до 100 мільйонів. Згідно з ВООЗ, тоді померло 2-3% інфікованих.

Графік показує драматичний зріст смертей восени 1918 року, коли світ охопила «друга хвиля» вірусу. Грип був особливо смертельним для людей у розквіті сил, віком приблизно 28 років.

Смертельно хворий юнак в Сполучених штатах, листопад 1918 року. Вважається, що вірус викликав серед здорових дорослих «цитокиновий шторм» – гостру реакцію активної імунної системи, яка була настільки сильною, що пацієнтів вбивав їхній власний імунітет організму.

 Жахливу ціну людського життя за спалах епідемії увіковічив на цій картині австрійський художник Еґон Шіле у 1918 році. Вона зображає родину Шіле, який з гордістю поглядає на свою дружину Едіт та маленьку дитину. Насправді, Едіт була хвора та померла від грипу на шостому місяці вагітності 28 жовтня 1918 року. Через три дні Шіле також помер від грипу у віці 28 років.

Чоловіки на американській військовій базі полощуть горло солоною водою, яка була однією з сумнівних «профілактичних заходів», як зупинити поширення вірусу.

Американські солдати отримують дезинфікуючий оприскувач для горла, який потім, як виявилося, був неефективним.   Однак найбільш незвичний спосіб боротьби з пандемією було «чорне весілля», яке відбулося в Одесі. «Чорне весілля» було досить незвичним єврейським ритуалом для усунення загрози епідемії за допомогою одруження двох людей, яким «найменше пощастило». Ретельно продумана церемонія проходила на кладовищі. Одне з таких одружень відбулося на одеському кладовищі 1 жовтня 1918 року. Незвичне весілля відмічали бенкетом, а подружжя «обсипали коштовними подарунками».

 У штаті Вашингтон маски для обличчя використовували як запобіжний захід проти грипу в 1918-1919 роках. До 1920 року поширення вірусу фактично завершилося.

Мікробіолог Теренс Тумпей вивчає зразок 1918 року вірусу грипу у 2005 році. Штам вірусу був відновлений після того, як вчені вилучили легеневу тканину у жертв пандемії, які були поховані за межами віддаленого селища на Алясці. Перед спалахом коронавірусу, який виник у Китаї наприкінці 2019 року, Тумпей сказав: «Я вважаю, ми також маємо перейматися через деякі пташині віруси, які ми бачимо в Азії, і які стрибають від пташок до людей та викликають важкі захворювання. Якщо один з таких вірусів знайде спосіб, як ефективно передаватися від людини до людини, тоді у нас буде наступна пандемія.

 Люди з симптомами коронавірусу перебувають на карантині у китайському місті Ухань, лютий 2020 року. Коронавірус убив понад 3 тисячі людей в Китаї, але до цих пір невідомо, де і як він насправді виник.

Чому «Інформаційний спротив» маніпулює даними про кількість вугілля вивезеного з ОРДЛО?

четвер, 4 червень 2020, 13:00

Наведені факти свідчать про невідповідність та відверту дезінформацію щодо ситуації в ОРДЛО, яка подається військово-політичному керівництву України. Вирішити цю проблему можна створивши аналітичні структури, які б зайнялися інформаційним супроводом діяль

Хіти тижня. Незважаючи на істерику слуг Медведчука та Коломойського в облраді: Активісти Дніпра встановили флагшток і підняли червоно-чорний прапор над будівлею ОДА

четвер, 4 червень 2020, 13:00

Приблизно о 14:32 підйом прапора був завершений: люди плескали, звучав лозунг "Слава Україні - Героям Слава!". Акція почалася о 12 годині дня: люди почали збиратися біля місця установки майбутнього флагштока. На місці чергували також і співробітники по...