"Панельки" повністю замерзнуть за 36 годин: Експерт розповів, що може чекати жителів великих міст взимку

По мірі приближення серйозних холодів удари ворога по інфраструктурі України стають все більш безжалісними, передають Патріоти України.

Вочевидь, росіяни вирішили якщо не зруйнувати країну, тол залишити її безлюдною. І якщо інфраструктура й надалі зазнаватиме пошкоджень, до кінця березня Києву доведеться імпортувати близько 4,4 млрд кубометрів газу — майже 20% річного споживання. Про це в коментарі виданню «Телеграф» розповів Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг.

За його словами, проблема відновлення житлового фонду в столиці залишається невирішеною через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення. За словами Олега Попенка, масштаб відновлення — мінімальний.

Тому частина мешканців ризикує залишитися без опалення, адже управляючі компанії не подають тепло до будинків, де відсутні вікна або власники квартир перебувають за кордоном. Торік ситуацію намагались вирішити тимчасовими засобами — заклеювали вікна й подавали мінімальне тепло, однак цього року стан справ погіршився.

Ще торік Олег Попенко закликав мешканців багатоквартирних будинків за можливості заздалегідь готуватись до зими — шукати варіанти тимчасового переїзду у приватний сектор або домовлятись про спільне проживання. Тоді його прогнози не справдилися, а на нього самого посипалася велика кількість хейту. Цього року голова Спілки споживачів комунальних послуг продовжує ці заклики. Причина — ризики зупинки централізованого теплопостачання у разі ударів по ТЕЦ або тривалих морозів.

Попенко попереджає: в разі влучання по ТЕЦ-5 або ТЕЦ-6, Київ ризикує втратити подачу теплоносія в багатоповерхівки. Якщо температура опуститься до -10 градусів або нижче, звичайна панельна багатоповерхівка може повністю замерзнути за 36 годин.

«Звичайна панелька, „хрущовка“, замерзає за 36 годин. Тобто потрібно встигнути злити воду. А якщо таких будинків — 6−7 тисяч, і треба це зробити за дві доби?», — попереджає він.

За його словами, навіть за найоптимістичнішим сценарієм — 48 годин на підготовку — завдання практично нездійсненне. По-перше, відчувається гостра нестача персоналу, який має навички зливати воду з систем. По-друге — обмеженість доступу до будинків, відсутність транспорту й інструменту.

У якості прикладу він навів ситуацію у Кривому Розі під час минулої зими, коли, за його словами, 300 тисяч жителів залишились без тепла через зрив подачі з боку «Нафтогазу».

Нинішній опалювальний сезон, за словами Олега Попенка, несе потенційний ризик масштабної енергетичної аварії, яка може виявитися значно серйознішою, ніж відома трагедія в Алчевську 2006 року. Тоді через сильні морози та пошкодження мереж без тепла залишилося все місто.

«При тому, якщо мінусова температура буде, як тоді в Алчевську — мінус 25… Якщо це станеться в цей опалювальний сезон, то в Кривому Розі буде трагедія набагато складніша, ніж була в Алчевську», — зауважує він.

Попенко нагадав, що у 2006 році на відновлення Алчевська з’їхалися тисячі людей з усієї України, і навіть попри це, процес тривав тижнями. Водночас Кривий Ріг — значно масштабніше місто, й кількість постраждалих там минулої зими була у кілька разів більшою.
На його думку, при температурі -20 градусів і нижче, якщо одночасно замерзне 500−600 багатоквартирних будинків, система не витримає. Особливо зважаючи на критичний стан трубопроводів у місті.

Трохи кращою Попенко називає ситуацію на заході, найбільш складною — у прифронтових областях.

Як приклад Попенко називає Суми, Херсон, Чернігів — в цих містах місцева влада виявилась повністю неготовою до надзвичайних умов — відсутні резервні джерела тепла, мобільні котельні, газопоршневі установки.

На тлі загроз нових ударів і потенційного дефіциту, Україна звернулася до європейських партнерів по допомогу — як з постачанням газу, так і з коштами на його закупівлю. За словами Попенка, наразі йдеться не лише про закупівлі, а й про пошук екстрених джерел фінансування.

«І президент звернувся, і всі інші ми звернулись до наших європейських партнерів, щоб нам ще газ дали і гроші дали на це… Потрібно думати, шукати кошти, де закупити імпорт, щоб пройти нормальний опалювальний сезон», — наголошує експерт.