Психологічні труднощі, з якими українці стикаються під час війни, призводять до набору ваги й втрати менструального циклу в дівчат, а також сповільнюють відновлення звільнених з полону. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомила лікарка-ендокринологиня Богдана Мурашова, передають Патріоти України.
За словами експертки, основною причиною є емоційний стрес, викликаний від'їздом родин, втратою друзів та рідних, що негативно впливає на їх фізичне та психічне здоров'я.
«До мене приводять дівчат, чия родина виїхала з початком війни у мирну Європу і тільки нещодавно повернулася. А дівчата так стресують, що набирають вагу і втрачають менструальний цикл. Питаю у матерів, у чому річ. А в тому, що дівчинка сумує за школою, за друзями, за татом, бабусею та дідусем, які залишились в Україні. Немає значення, де стався нервовий зрив і що його спровокувало. Має значення лише стрес як такий», – каже медикиня.
Стрес, зазначає Богдана Мурашова, може спричинити порушення метаболічних процесів, включаючи інсулінорезистентність. Вона «придумана» для виживання в умовах голоду, а насправді стає проблемою в звичайному житті.
Водночас полонені, які повертаються в Україну, відзначають значну втрату ваги через голод. Стрес, викликаний переживаннями в полоні, може сповільнити їхнє відновлення, водночас підвищуючи ризики для здоров'я.
«Щодо полонених. Парадоксально, але стан стресу з викидом у кров кортизолу та інсуліну і тримає їх на плаву. Інсулінорезистентність якраз і «придумана» для ситуацій, коли людина залишається без їжі. Інсулінорезистентність не вбереже від голодної смерті, коли настає поліорганна недостатність, і коли наднирники, які працювали на «виробництво» кортизолу, виходять з ладу, але здатна смерть відтермінувати.
До речі, після тривалого голодування людина, якщо вона потрапляє потім у сприятливі умови, швидко набирає зайву вагу. Це можна відстежити на прикладі покоління, яке пережило Голодомор, і навіть на прикладі наступних поколінь, які про нього лише чули», – наголошує експертка.
Ендокринологиня вважає, що ожиріння – хвороба передусім бідних. Тих, хто боїться втратити засоби для існування. До того ж доступність та апетитність вуличної їжі стала окремою культурою й люди надають перевагу швидким перекусам, аніж тарілці корисного салату. Працездатність мозку ж намагаються простимулювати шоколадною цукеркою. З часом це формує харчову звичку та певну залежність. Й для того, аби виправити певні помилки, людині потрібно значно більше солодкого.
17 липня ветеран Другої світової війни Дейв Кіґґі відзначив своє 100-річчя. Пенсіонер розповів про свою головну мету та поділився тим, що допомагає йому жити довше. Про це пише «Главком» із посиланням на People, передають Патріоти України. Дейв Кіґґі з...
Усього за кілька кілометрів від Львова можна побачити одну з найстаріших природних пам'яток регіону. У селі Підгірне збереглися три вікові дуби, вік яких, за оцінками фахівців, становить близько 400–500 років. Саме тому їх пов'язують з епохою Богдана Х...
