Соцмережі популяризують ранкові ритуали як універсальний рецепт успіху. Втім, наукові дані свідчать, що ранній підйом не гарантує ані кращої продуктивності, ані міцнішого здоров’я. Ключовим чинником є індивідуальний хронотип і відповідність рутини біологічним ритмам, повідомляє ScienceAlert, передають Патріоти України.
Хронотип визначає, коли людина природно відчуває бадьорість або сонливість, і значною мірою формується генетично. Дослідження показують, що час засинання та пробудження частково закладений у генах і може передаватися у спадок. Протягом життя хронотип змінюється: підлітки тяжіють до пізнішого сну, тоді як старші люди частіше стають “жайворонками”, проте більшість не належить до крайніх типів і перебуває між ними.
Ранкові типи зазвичай прокидаються рано навіть без будильника та швидко відчувають бадьорість. Вечірні типи, або “сови”, демонструють пік енергії пізніше й часто продуктивніші ввечері або вночі. Дослідження фіксують відмінності між цими групами — “жаворонки” частіше мають кращу академічну успішність і рідше повідомляють про вживання алкоголю, тютюну чи наркотиків, а також регулярно займаються спортом.
“Сови” в середньому демонструють вищі показники вигорання та частіше скаржаться на погіршення психічного й фізичного здоров’я. Одним із пояснень є так званий “соціальний джетлаг” — розрив між біологічним годинником і робочим чи навчальним графіком. А життя всупереч природному ритму також асоціюється з підвищеним ризиком діабету, гіпертонії та ожиріння.
Як наголошує Крістоф Рендлер, професор біології Тюбінгенського університету, популярна думка, що ранкова рутина автоматично принесе переваги, не враховує біологічних обмежень. Хронотипи складно змінити, а спроби різко зсунути графік можуть призвести до дефіциту сну, зниження концентрації й погіршення настрою.
Експерименти з раннім підйомом часто дають короткочасний ефект завдяки мотивації та новизні, проте з часом невідповідність між біологією та розкладом стає складніше ігнорувати. Рендлер радить спершу визначити власний хронотип. Для цього потрібно вести щоденник сну, де буде записано час засинання й пробудження у робочі дні та вихідні, а також відстеження рівня енергії та настрою.
Менше ніж 30 хвилин на засинання зазвичай свідчить, що обраний час сну підходить. Якщо ж заснути не вдається понад годину, це може вказувати на інший хронотип.
Змінити природний ритм складно, але, за словами професора, можливі поступові корективи — наприклад, лягати спати трохи раніше навіть у вихідні. Ранкове світло й обмеження використання екранів увечері також можуть підтримати “зсув графіка”.
Дослідження Гарвардської медичної школи, що охопило понад 322 000 осіб, виявило на 16% вищий ризик інфаркту та інсульту у “сов” порівняно з тими, хто дотримується проміжного ритму. Вчені встановили, що основною причиною такої статистики є не сам біологічний годинник, а спосіб життя, який часто супроводжує саме вечірню активність.
В Україні військовозобов'язані громадяни дедалі частіше стикаються з тим, що під час воєнного стану їх заносять до розшуку через ТЦК. Однак не всі розуміють, за яких умов це сталося, чи є цей процес кримінальним і чи можуть оголосити в розшук без суду....
Із 1 серпня в Україні продовжать діяти оновлені правила щодо мобілізації, відстрочок і роботи ТЦК. Більшість відстрочок продовжуються автоматично, а процедура їх переоформлення стала простішою, передають Патріоти України. Наразі понад 90% відстрочок ві...
