Пережли динозаврів і надалі не збираються вимирати: Науковці висунули революційну гепотизу щодо еволюції крокодилів

Крокодили, ймовірно, колись були теплокровними істотами, але еволюціонували в холоднокровних заради більш ефективного полювання. Про це пише видання Interia Zielona із посиланням на результати наукових досліджень, передають Патріоти України.

Сьогодні крокодили відомі як надзвичайно терплячі хижаки. Вони здатні годинами нерухомо чекати на здобич, залишаючись майже непомітними у воді. Така стратегія дозволяє їм витрачати порівняно мало енергії, а потім здійснювати коротку й потужну атаку.

Автор публікації звертає увагу, що сучасні крокодили є холоднокровними, тобто температура їхнього тіла значною мірою залежить від навколишнього середовища. Через це більшість представників групи мешкає у тропічних регіонах. Водночас такий спосіб функціонування має важливу перевагу – тваринам потрібно значно менше їжі для підтримання життєдіяльності.

Як зазначає видання, теплокровність дає змогу тваринам залишатися активними незалежно від зовнішньої температури, зокрема вночі та взимку. Проте за це доводиться платити значно більшими енергетичними витратами.

"Теплокровність означає зміну метаболізму і необхідність постачати організму більші дози їжі, щоб його підтримувати", - наголошує видання.

Однак вчені припускають, що предки сучасних крокодилів, імовірно, могли мати зовсім іншу фізіологію. Дослідники з Кембриджського університету вказують на анатомічні та фізіологічні особливості цих тварин, які свідчать про високий рівень метаболізму в минулому. Серед таких ознак – складні легені з наскрізною вентиляцією та незвичайна будова серця.

Крокодили є єдиними сучасними плазунами з повністю розділеним чотирикамерним серцем. За словами дослідників, така система потенційно могла забезпечувати високий артеріальний тиск і кровообіг, характерні для птахів та ссавців. Водночас нинішні крокодили не використовують метаболізм, властивий теплокровним тваринам.

Вчені пояснюють це зміною способу життя. Предки крокодилів були значно універсальнішими: вони могли пересуватися суходолом, швидко бігати та переслідувати здобич. Згодом частина еволюційної лінії спеціалізувалася на полюванні із засідки у воді.

Саме така стратегія зробила низький рівень аеробного метаболізму перевагою. Під час короткої атаки крокодил може значною мірою покладатися на анаеробні процеси, залишаючись під водою та утримуючи здобич. Це дозволяє довго зберігати енергію, а витрачати її лише в момент нападу.

Таким чином, нинішня "холоднокровність" крокодилів може бути не примітивною рисою, а спеціалізованим пристосуванням до їхнього способу полювання, вважають вчені. У певних умовах економний метаболізм і здатність тривалий час залишатися нерухомим можуть виявитися значно вигіднішими.