Пережила Голодомор та Другу світову війну: 98-річна українка розповіла секрет довголіття

98-річна Олена Органіста із Хмельниччини веде щоденник війни. Жінка моніторить усі новини, перевіряє зведення Генштабу, усе знає про міжнародну підтримку і цитує Зеленського і Байдена. Списала уже не один блокнот. Для чого рахує і як чекає на перемогу довгожителька розповіла кореспонденту ТСН Валерію Кузнєцову, передають Патріоти України.

Пані Олені днями виповнилось 98. Попри поважний вік жінка у своєму блокноті щодня ретельно записує усі зведення Генштабу про знищену живу силу росіян і їхню техніку. За новинами з фронту пані Олена слідкує по телебаченню і радіо, інколи читає телеграм своєї племінниці. Щоденник почала вести одразу після повномасштабного вторгнення, відтоді списала кілька блокнотів. Каже, так вболіває і підтримує наших захисників.

"Дуже мені боляче. Вони так трудяться тяжко. Тільки подумати 7 тис. танків, а літаки, кораблі, тож все таки не мало. Трудяться і постаралися", - каже Олена Органіста. А ще у неї на столі велика мапа України, під лупою роздивляється, де зараз тривають бої. Коли відволікається від новин пані Олена в’яже, а ще пише мемуари і вірші.

Дитиною вона пережила Голодомор. Під час Другої світової у 16 років її вивезли на примусові роботи до Німеччини. Далі була важка праця у колгоспі, освоєння цілини у Казахстані. Про радянський режим у жінки лиш такі асоціації.

"Ні корови, ні свині - тільки Сталін на стіні. Тоді заставляли щоб образів не було тільки портрет Сталіна", - каже жінка. Вже сім років пані Олена живе з племінницею. "Вона одинока, дітей у неї немає, сестра і її сім'я на окупованій території ще з 14 року. Захворіла і я її забрала до себе і так ми разом живемо", - каже племінниця жінки Людмила Гоцуляк.

І разом слідкують за новинами. Тітка Олена не пропускає і не забуває жодної політичної заяви - каже племінниця. Знає пані Олена і про американські літаки і каже, дуже їх чекає. У перерві між новинами пані Олена прогулюється у дворі серед улюблених квітів. Секрет її довголіття каже простий - любити українців і Україну. "Всі люди мені добрі, всіх люблю, всім домагаю, таке сердечко в мене", - каже вона. Але найзаповітніше її бажання - дожити до того дня, щоб написати у своєму щоденнику довгожданне слово - перемога.