Перший сплеск уже після 30, другий - після 50: Науковці розкрили несподівану закономірність старіння

Тривалий час старіння людського організму уявляли як поступовий і майже рівномірний процес. Однак нове дослідження показало, що зміни в різних тканинах можуть відбуватися нерівномірно, а в багатьох органах спостерігаються періоди особливо швидких структурних перебудов, передають Патріоти України.

Науковці виявили два вікові проміжки, коли значна частина тканин організму зазнає прискорених змін. Перший припадає приблизно на 30–40 років, а другий — на 50–60 років.

Дослідження опублікували в журналі Nature Aging. Для аналізу вчені використали систему PathStAR, яка досліджувала мікроскопічну структуру понад 25 тисяч зразків тканин майже тисячі людей віком від 21 до 70 років.

Замість того щоб просто порівнювати людей за паспортним віком, дослідники аналізували безпосередні структурні зміни клітин і тканин. Загалом було досліджено близько 40 різних типів тканин.

Судини починають активно змінюватися вже після 30

Одним із перших органів, де дослідники побачили виражені вікові зміни, стала серцево-судинна система.

Найпомітніша структурна перебудова артерій, за результатами аналізу, припадає на період після 30 років. Це узгоджується з даними про те, що саме в цьому віці можуть починатися ранні процеси, пов’язані з формуванням атеросклеротичних змін.

При цьому сам факт досягнення 30 років не означає, що людина обов’язково матиме проблеми із судинами. Дослідження йдеться саме про статистичні закономірності структурних змін у тканинах.

Найцікавіші зміни пов’язані з репродуктивною системою

Особливий інтерес науковців викликала репродуктивна система.

У жінок матка та піхва залишаються відносно стабільними протягом молодшого віку, тоді як значні зміни відбуваються ближче до 50 років. Це пов’язують передусім із гормональними перебудовами, характерними для періоду менопаузи.

Яєчники демонструють іншу закономірність. Дослідники побачили два періоди особливо активних структурних змін: приблизно 35–40 років та 55–60 років.

Саме цей двофазний характер змін виявився особливо важливим для дослідження.

Старіють не лише яєчники

Найбільш несподіваним результатом стало те, що схожий двофазний характер структурних змін спостерігався більш ніж у половині досліджених тканин.

Подібні вікові перебудови виявили, зокрема, у різних відділах травної системи — стравоході, шлунку, тонкому та товстому кишечнику.

Схожі закономірності також спостерігалися в чоловічій репродуктивній системі, зокрема у тканинах простати та яєчок.

Науковці припускають, що синхронність змін у різних органах може бути пов’язана з гормональними сигналами, які впливають на організм у цілому.

Однак це поки що саме гіпотеза. Дослідження демонструє взаємозв’язок між процесами, але не доводить, що саме зміни в яєчниках безпосередньо запускають старіння всіх інших органів.

Що відбувається з організмом під час цих періодів

Дослідники також звернули увагу на низку спільних ознак, які супроводжують прискорені структурні зміни тканин.

Серед них — посилення системного запалення, зниження ефективності вироблення клітинної енергії, погіршення здатності клітин до відновлення та зміни внутрішньоклітинних механізмів контролю якості.

Це означає, що старіння не обов’язково відбувається з однаковою швидкістю щороку. На певних етапах організм може проходити через періоди більш інтенсивної перебудови.

Чи означає це, що після 30 або 50 років людина різко старіє?

Ні. Виявлені вікові проміжки не є точними «датами старіння» для кожної людини.

Йдеться про статистичні тенденції, виявлені під час аналізу великої кількості зразків тканин. Біологічний вік різних людей може суттєво відрізнятися від їхнього хронологічного віку, а швидкість вікових змін залежить від багатьох факторів.

Водночас відкриття може мати значення для майбутньої медицини довголіття. Якщо організм справді проходить через періоди прискорених змін, профілактичні заходи та медичний контроль у такі етапи потенційно можна буде робити більш прицільними.

Науковці продовжать аналіз людських тканин, щоб краще зрозуміти механізми, які стоять за цими віковими «хвилями», та з’ясувати, наскільки вони пов’язані між собою.

Таким чином, нове дослідження не стверджує, що людина старіє лише у два моменти життя. Воно показує інше: для багатьох тканин процес старіння може мати нерівномірний характер, а приблизно 30–40 та 50–60 років можуть бути періодами особливо помітних біологічних змін.