П’ять днів роботи й вихідний "за кольором": Навіщо в СРСР вигадали дивний календар

У СРСР протягом 11 років не існувало спільного для всіх вихідного дня в неділю. Експеримент із робочим календарем розпочався наприкінці 1920-х і завершився лише у 1940 році, передають Патріоти України.

Остання загальна вихідна неділя припала на 29 вересня 1929 року. Після цього влада запровадила так звану безперервну роботу підприємств. Спочатку тиждень скоротили до п’яти днів, а кожному працівникові визначали індивідуальний вихідний. Його позначали одним із п’яти кольорів.

Пізніше систему змінили, але спільного для всіх дня відпочинку все одно не було.

Однією з головних причин реформи була економіка. Радянська влада прагнула, щоб заводи та обладнання не простоювали, а виробництво працювало безперервно. Прихильники системи стверджували, що це дозволить збільшити обсяги виробництва без придбання додаткового обладнання.

Водночас дослідники вказують і на ідеологічний аспект. Неділя традиційно була пов’язана з релігійними традиціями та відвідуванням храмів, а в СРСР у цей період активно проводилася антирелігійна кампанія.

Однак на практиці новий календар створив чимало проблем. Через постійну зміну працівників обладнання швидше зношувалося, а підприємства стикалися з труднощами під час ремонту та організації роботи.

Не менш серйозними виявилися соціальні наслідки. Вихідний одного члена родини міг припадати, наприклад, на вівторок, тоді як інші члени сім’ї працювали або навчалися. Через це людям було складно проводити час разом.

У березні 1930 року влада навіть намагалася синхронізувати вихідні членів однієї сім’ї, однак проблему це повністю не вирішило.

Зрештою експеримент припинили. 26 червня 1940 року Президія Верховної Ради СРСР повернула семиденний робочий тиждень, а неділя знову стала загальним днем відпочинку.