"П’ять колосків пшениці": Відомий український бренд обурив суспільство випуском ялинкових прикрас напередодні дня пам’яті жертв Голодомору (фото)

Український бренд одягу і прикрас Bevza напередодні дня пам’яті жертв Голодомору випустив набір скляних ялинкових прикрас "П’ять колосків пшениці". Ідея виробів пов’язана з народною назвою репресивної постанови СРСР "Закон про п’ять колосків", який призвів до Голодомору, передають Патріоти України.

На сторінці бренду в Instagram вважають, що набір прикрас, який коштує 3.9 тис. грн, має постати як "символ стійкості й нерозривного зв’язку між поколіннями".

"Це історія українського минулого – часу, коли навіть жменя зерна могла стати причиною переслідування. Воно нагадує, що українці завжди боролися за життя, шануючи землю, працю і спадок поколінь", – написали в описі прикрас.

У мережі на таку ідею одразу вилилося чимало критики. Зокрема спеціалістка з маркетингу Софія у Threads зазначила, що маємо ситуацію, коли культурний символ із травматичним змістом потрапив у комерційний формат декору.

"Символ із історичною травмою не можна перетворювати на "ялинкову прикрасу". Адже згорілий колосок – це не про незламність. Це трагедія, смерть, голод, репресії. Колосок в 1930-х – не естетичний елемент. Це був маркер виживання, за який могли вбити. Перетворити це на "сувенір для свят" дорівнює тривіалізації геноциду", – прокоментувала вона вироби.

Спеціалістка з маркетингу заявила, що в її сфері є правило – "трагедія не може бути естетизована для комерційного продукту". "Естетизація трагедії – це завжди програш, – додала вона. – Ми живемо в моменті, коли українці знову переживають смерть, втрати, геноцид – фізично і щодня".

Не пройшла повз скандал й Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, яка у Facebook обурилася ідеєю таких "ялинкових прикрас". "Закон про п’ять колосків" – народна назва репресивної постанови "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності", прийнятої 7 серпня 1932 року, – зауважила експертка. – Згідно неї як покарання за так зване "розкрадання колгоспного й кооперативного майна" внормовувалося застосовувати розстріл із конфіскацією всього майна, а за пом'якшуючих обставин – позбавлення волі щонайменше на 10 років".

Гасиджак додала, що за даними УІНП, "за неповні п’ять місяців за цією постановою було засуджено 54 645 осіб. Із них 2110 – до страти". "Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ – історію цієї країни, в якій живете, і невже словосполучення "п’ять колосків" не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?" – написала директорка музею Голодомору-геноциду.