Зменшувально-пестливі суфікси в неочікуваних місцях
Українська може бути надзвичайно лагідною й пестливою — аж настільки, що до кожної з шести самостійних частин нашої мови заіграшки приєднуються зменшувально-пестливі суфікси. Дивіться:
Іменник: доленька, воріженьки, столик, шухлядочка.
Прикметник: близенький, синенький, лисенький.
Дієслово: їстоньки, спатоньки.
Прислівник: далеченько, туточки.
Займенник: отакенький, аніскілечки.
- Числівник: двійко, п'ятірко.
Повторюваність дій — повторюваністю префіксів
Дієслова, які позначають повторювану дію (так звані ітеративні), можуть формуватися за допомогою повторювання префіксів (редуплікації): попоходити, попоробити, попоїсти, попоїздити.
Дві форми майбутнього часу
У різних українських говірках побутують різні форми майбутнього часу: аналітична (буду робити) і синтетична (робитиму). Друга форма утворилася з об'єднання слів "робити" та "йму" (тобто "маю"). До речі, це те саме "йму", яке можна побачити у сполуці "не йму віри" (ще один спосіб сказати "не вірю") чи слові "обійму".
Цікава неозначеність
Неозначені займенники в українській мові можуть творитися не лише банальним префіксом "хтозна-" (хтозна-де, хтозна-звідки), а й оригінальнішими казна-, бозна- чи навіть чортзна-. Усе для різних настроїв і різної невідомості. Буває, людина завіюється хтозна-де, а буває, знаєте, й чортзна-де!
Складені прийменники
Українські прийменники розмаїті й багатоманітні. Є серед них і справжні конструктори, скомпоновані з кількох частин: з-понад, з-поза, з-поперед, з-позад, з-попід. Як їх уживати? Ну, наприклад, так:
З-поза будинку показався місяць, і стало видно, як з-попід вікон навсібіч розбігаються дворові коти.
