Під час жалобної ходи поруч з людьми йшов лелека: На Вінниччині поховали бійця, який віддав життя за Україну (фото)

49-річний військовий Олександр Луценко з Вінниччини ще на початку повномасштабного вторгнення пішов боронити країну від окупантів. Коли рідні намагались відмовити, постійно наголошував: "Я так люблю Україну, що битимусь за неї до кінця". Життя солдата обірвалось 24 вересня 2023 року під Куп'янськом внаслідок артилерійського обстрілу. У бійця залишились дружина, батько та дві доньки, передають Патріоти України.

- Олександр працював різноробочим, всі хвалили та говорили, що у нього золоті руки, бо здавалось, що він уміє все. Він з сусіднього району, одружився на мешканці нашого села й переїхав у Качківку. Замінив тата її старшому сину, — розповідає «ФАКТАМ» староста Ігор Поповський, староста Качківського старостинського округу. — У 2010 році у подружжя народилась дочка Софія, через рік — Юлія. Чоловік трудився на свинарнику, щоби забезпечити родину. Олександр не раз наголошував, що любить село, українські чорноземи й ні за що не проміняв би це на життя у місті. Проте через фінансові труднощі чоловік поїхав до Києва, де працював в охороні. Потім їздив на роботу за кордон. Олександр дуже сумував за родиною, й коли приїжджав, ні на мить не відходив від донечок. Він був дійсно чудовим батьком, змалечку привчав дітей до того, що потрібно любити країну, в якій вони живуть і популяризувати її мову.

Останні роки Олександр Луценко із сім'єю мешкали у Тульчині, де чоловік працевлаштувався на птахофабрику. Там їх й застала велика війна. Навесні 2023 року він отримав повістку й відразу заявив дружині та дітям, що піде на фронт заради їхнього світлого майбутнього.

- Тому рідні мусили змиритись, всіляко підтримувати та молитись за Олександра. Він служив номером обслуги протитанкового взводу в одній з військових частин Вінниччини. Постійно підтримував зв'язок із рідними, але про війну не розповідав, оберігаючи їх від тих страшних новин. В одній із останніх розмов Олександр зізнався, що хотів би для онуки — донечки старшого сина дружини — передати кульки, щоби порадувати її. Але не встиг. Загинув боєць поблизу населеного пункту Кисилівка Харківської області 24 вересня 2023 року під час бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Відомо, що у машину, в якій їхали українські захисники, влучив артилерійський снаряд. Загинули всі четверо, серед них і Сашко. Дружина їздила на упізнання коханого, тіло було сильно понівечене. Але так як раніше боєць потрапив у аварію і в нього був серйозний перелом ноги та шрами, то це й допомогло ідентифікувати його. Поховали бійця з військовими почестями у Качківці. Біля домовини побивались юні донечки, бо їх татусь ніколи не поведе їх під вінець, а лише благословлятиме і оберігатиме з небес. А одна з місцевих жительок виконала волю воїна. Вона принесла кульки, попросила надути їх, бо вони від дідуся. Він передав і пішов на небо збирати зірочки.

Під час жалобної ходи поруч з близькими та односельцями полеглого героя ішов і місцевий лелека. Птах був поруч і під час церемонії прощання, коли всі стояли навколішки. Згодом злетів над чином похорону і кружляв в небі. Коли учасники поховання з хрестом, прапором та портретом загиблого входили у ворота цвинтаря, птах вже зустрічав їх там.

- Всі побачили у цьому певний знак, що у важкі для країни часи навіть птахи співчувають нашому горю та шанують тих, хто віддає своє життя за мирне небо, — додає Ігор Поповський. — Історія лелеки неординарна. Весною до батьківської хати приїхала пані Раїса. В День Святої Трійці вона пішла на кладовище провідати могили батьків. Повертаючись, біля річки вона і підібрала лелеча. Годувала зі шприца, так він і вижив. Й згодом став улюбленцем дітлахів та дорослих.

Нещодавно на зимівлю птаха забрав вінницький зоопарк, а навесні він знову повернеться додому. - Коли до нас звернулись із проханням забрати на зиму такого незвичайного птаха, ми, звісно, одразу погодилися допомогти. Ми подбаємо, аби у цього лелеки було все необхідне, щоб перезимувати, — сказав директор «Подільського зоопарку» Євген Ткачик