"Після повстання Хмельницького майже все населення України було вільним. А у Росії основу населення складали тисячі кріпосних селян", - російська дослідниця

Але, вважає науковиця, - в Івана Мазепи було розуміння, що треба робити. "Передовсім це витягти Гетьманщину, Україну з руїни, у якій вона перебувала, з внутрішньої політичної, громадянської боротьби, яка тоді тривала, з економічної розрухи. Він хотів створити єдину Гетьманщину двох берегів, об’єднану Україну, і при цьому дуже сильну економічно. А якщо сильною економічно, то з культурою, що розвивається, зі своїм блискучим українським бароко".

Тетяна Таїрова Яковлєва зауважує, що гетьман досить чітко розумів, що в тих геополітичних умовах не було можливості створити повністю незалежну Україну. "Але, - наголошує історикиня, - з іншого боку, він використовував усі можливості, щоб добитися найбільш повної автономії від Петра. І, в принципі, протягом більшої частини свого гетьманства він зміг цього досягти і отримати від Петра дуже великі повноваження. Навіть якщо брати внутрішній адміністративний устрій, суддівську владу, закони, - це все було окремим і самостійним, цілковито незалежним від Росії. Крім того, з Росією існувала митниця, митні збори, які йшли у скарбницю Гетьманщини. Узагалі податкова система була цілковито окремою. Україна ледь не єдиний раз в історії мала профіцит бюджету. Тобто це була справді економічно дуже розвинута країна. Тоді, наприклад, розпоряджатися всіма землями в Україні міг виключно гетьман. Цар не міг претендувати на якусь власність на території України".

Дослідниця підкреслює, що вже тоді Україна і Росія були кардинально різними державними утвореннями. "Різниця була колосальна, бо після повстання Хмельницького практично все населення України було вільним, незалежним. А тисячі кріпосних селян у Росії складали основу населення. Крім того, духовенство. Освічене духовенство України і зовсім неосвічене, темне духовенство Росії з патріархом, який був прихильним до дуже старих поглядів і виступав проти освіти.

Крім того, відсутність розвитку системи освіти в Росії. Її взагалі не було тоді. Слов'яно-Греко-Латинська Академія, хоч і була створена, але не функціонувала. І всі перші освічені люди Росії, той же Борис Петрович Шереметьєв чи дехто з найближчого оточення Петра, здобували освіту в Києво-Могилянській Академії".