"Поїхати працювати у РФ - ганьба": Екснападник збірної України відверто висловився колегу з Києва через переїзд до РФ

Віталій Семенченко висловився щодо В’ячеслава Завальнюка — ексгравця збірної України, який влітку 2024 року працевлаштувався в Росії, передають Патріоти України.

Завальнюк народився в Києві, розпочав кар'єру в ШВСМ, а згодом виступав за столичний Сокіл. У 1995 році перейшов до московського Динамо і впродовж 12 років грав у різних клубах Росії. З 1999 по 2007 рік він представляв збірну України, провівши 45 матчів на чемпіонатах світу.

Після завершення кар'єри Завальнюк працював генеральним менеджером збірної України та обіймав посаду віцепрезидента Федерації хокею України. Також він входив до структури низки українських клубів, але у 2021 році виїхав до Словаччини.

У липні 2024 року з’явилася інформація, що В’ячеслав влаштувався на роботу в російський клуб Чайка з Нижнього Новгорода, який виступає в Молодіжній хокейній лізі (МХЛ). У коментарі журналісту, колишній гравець збірної України Віталій Семенченко назвав переїзд Завальнюка до РФ ганьбою. Також він висловився про іншого колишнього партнера по збірній — Владислава Матерухіна, який наразі проживає в Білорусі.

— Ваш колишній партнер по збірній В’ячеслав Завальнюк під час війни поїхав до Росії працювати тренером. Як ви ставитеся до його рішення?

— Я дуже погано до цього ставлюся. Бог йому суддя. Я хочу забути це прізвище, не згадувати і не обговорювати його — крапка. І він не один там залишився. Там ще залишився Микола Майко — мій партнер по дитячому Соколу. Хоча Владислав Зозовський, з яким ми разом їздили до Австрії й який працював разом із Майком, теж мав багато родичів у Росії. Але він повернувся в Україну, зараз служить на благо країни, виховує дітей. Оце — приклад.

— Також Матерухін залишився в Білорусі, не виїхав.

— Так, я вважаю, що йому теж Бог суддя, але в мене немає до нього такого великого негативу. Бо ще до війни він, здається, вже планував залишитися там — у нього сім'я в Білорусі, він там жив і працював. Але поїхати працювати до Росії на третьому році повномасштабної війни — це вже ганьба. Це вже про Завальнюка. Просто сором.

Дай Боже, щоб ця війна нарешті закінчилась. Це — головне. Я вже, слава Богу, дідусь. Хочу радіти життю, виховувати онуків і знову вміти тішитися простими речами. Але найперше — щоб настав мир. Щоб перестали страждати люди. Щоб ми знову могли будувати плани, родини… Просто повернутися до життя.

Зазначимо, що у 1995 році Семенченко ухвалив рішення перейти з київського Сокола до московського Динамо, а через рік — до ЦСКА. Пізніше виступав за польський клуб Подхале, після періоду в Німеччині продовжив кар'єру в Білорусі.

Нагадаємо, що Семенченко закінчив карʼєру у 2008 році. У 2011 році Віталій розпочав тренерський шлях, як асистент головного тренера київського Беркута. У 2015−2016 роках входив до тренерського штабу клубів Неман (Білорусь), Кривбас та Подхале. Однак згодом він колишній хокеїст кардинально змінив професійний вектор й зараз працює в приватній компанії.