Покарання будуть жорсткі: У ухилянта можуть конфіскувати нерухомість, яка належить не тільки йому, - адвокат

Віднині військовозобов'язаних, які до 16 липня не оновили дані у ТЦК та СП, можуть карати за порушення мобілізаційного законодавства, передають Патріоти України.

Якщо чоловік не повідомить свої актуальні дані, йому можуть надіслати повістку на останню відому державі адресу проживання. Після цього він вважатиметься належним чином оповіщеним. З цього моменту запускається механізм заочного накладення штрафів, відкриття виконавчого провадження, блокування рахунків та примусового стягнення доходів і майна, пишуть novyny.pro, посилаючись на адвоката Андрія Карпенка.

Штраф за порушення може становити від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, ТЦК може відразу винести постанову про накладення штрафу. Підтвердженням отримання повістки буде вважатися поштове відправлення з відповідною відміткою.

Адміністративне стягнення за статтями 210 та 210−1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Штраф може накладатися неодноразово, зокрема, за кожну неявку за повісткою.

Постанова ТЦК є виконавчим документом, і рішення на її підставі підлягають примусовому виконанню. Ухилянти вносяться до Єдиного реєстру боржників, що унеможливлює відкриття або закриття банківських рахунків без повідомлення органів виконавчої служби.

Виконавці також мають право накладати арешт на майно та кошти боржників. Примусові заходи включають звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно боржника, а також на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У разі відсутності у боржника достатніх коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше майно.

Так, можуть конфіскувати майно, спільно нажите з дружиною. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, на кого воно оформлене. Таким чином, у випадку, якщо сума боргу перевищує 160 тисяч гривень, стягнення може бути звернено навіть на нерухомість боржника.

А юрист Дмитро Франчук розповів «РБК-Україна», як стягуватимуть штраф із чоловіків, які не працюють і не мають майна.

За його словами, спочатку ТЦК та СП, ймовірно, спробують стягнути штраф з банківського рахунку військовозобов'язаного, якщо такий у нього є. Якщо на рахунку немає коштів, ТЦК та СП може звернутися до суду з позовом про стягнення штрафу з майна військовозобов'язаного. Втім, якщо у військовозобов'язаного дійсно немає майна, з якого можна стягнути штраф, його, ймовірно, не зможуть притягти до відповідальності

У той же час в Україні стягнення штрафів з осіб, які не мають грошей і офіційно не працюють, може здійснюватися кількома способами:

• Примусове виконання — виконавча служба може накладати арешт на майно боржника, включаючи транспортні засоби, нерухомість та інші цінності. Якщо боржник не має майна, яке можна арештувати, виконавча служба може вжити інших заходів.
• Арешт банківських рахунків — якщо у боржника є банківські рахунки, на них може бути накладено арешт, і кошти з них можуть бути стягнуті на користь держави.
• Обмеження прав — за певних умов виконавча служба може обмежити деякі права боржника, наприклад, право на виїзд за кордон.
• Соціальні виплати — якщо боржник отримує соціальні виплати, виконавча служба може накласти на них стягнення. Проте є певні види соціальних виплат, які не можуть бути арештовані, такі як допомога на дітей, пенсії за віком та інші виплати, передбачені законодавством.
• Громадські роботи — якщо боржник не має можливості сплатити штраф, суд може призначити громадські роботи як альтернативу грошовому штрафу.

«Ці механізми забезпечують певний рівень виконання рішень суду й інших органів, навіть якщо боржник не має офіційного доходу чи власності», — наголошує Франчук.Віднині військовозобов'язаних, які до 16 липня не оновили дані у ТЦК та СП, можуть карати за порушення мобілізаційного законодавства.

Якщо чоловік не повідомить свої актуальні дані, йому можуть надіслати повістку на останню відому державі адресу проживання. Після цього він вважатиметься належним чином оповіщеним. З цього моменту запускається механізм заочного накладення штрафів, відкриття виконавчого провадження, блокування рахунків та примусового стягнення доходів і майна, пишуть novyny.pro, посилаючись на адвоката Андрія Карпенка.

Штраф за порушення може становити від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, ТЦК може відразу винести постанову про накладення штрафу. Підтвердженням отримання повістки буде вважатися поштове відправлення з відповідною відміткою.

Адміністративне стягнення за статтями 210 та 210−1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Штраф може накладатися неодноразово, зокрема, за кожну неявку за повісткою.

Постанова ТЦК є виконавчим документом, і рішення на її підставі підлягають примусовому виконанню. Ухилянти вносяться до Єдиного реєстру боржників, що унеможливлює відкриття або закриття банківських рахунків без повідомлення органів виконавчої служби.

Виконавці також мають право накладати арешт на майно та кошти боржників. Примусові заходи включають звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно боржника, а також на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У разі відсутності у боржника достатніх коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше майно.

Так, можуть конфіскувати майно, спільно нажите з дружиною. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, на кого воно оформлене. Таким чином, у випадку, якщо сума боргу перевищує 160 тисяч гривень, стягнення може бути звернено навіть на нерухомість боржника.

Читайте також: Штрафуватимуть навіть тих, хто за кордоном: до чого готуватися українцям після 16 липня

А юрист Дмитро Франчук розповів «РБК-Україна», як стягуватимуть штраф із чоловіків, які не працюють і не мають майна.

За його словами, спочатку ТЦК та СП, ймовірно, спробують стягнути штраф з банківського рахунку військовозобов'язаного, якщо такий у нього є. Якщо на рахунку немає коштів, ТЦК та СП може звернутися до суду з позовом про стягнення штрафу з майна військовозобов'язаного. Втім, якщо у військовозобов'язаного дійсно немає майна, з якого можна стягнути штраф, його, ймовірно, не зможуть притягти до відповідальності

У той же час в Україні стягнення штрафів з осіб, які не мають грошей і офіційно не працюють, може здійснюватися кількома способами:

• Примусове виконання — виконавча служба може накладати арешт на майно боржника, включаючи транспортні засоби, нерухомість та інші цінності. Якщо боржник не має майна, яке можна арештувати, виконавча служба може вжити інших заходів.
• Арешт банківських рахунків — якщо у боржника є банківські рахунки, на них може бути накладено арешт, і кошти з них можуть бути стягнуті на користь держави.
• Обмеження прав — за певних умов виконавча служба може обмежити деякі права боржника, наприклад, право на виїзд за кордон.
• Соціальні виплати — якщо боржник отримує соціальні виплати, виконавча служба може накласти на них стягнення. Проте є певні види соціальних виплат, які не можуть бути арештовані, такі як допомога на дітей, пенсії за віком та інші виплати, передбачені законодавством.
• Громадські роботи — якщо боржник не має можливості сплатити штраф, суд може призначити громадські роботи як альтернативу грошовому штрафу.

«Ці механізми забезпечують певний рівень виконання рішень суду й інших органів, навіть якщо боржник не має офіційного доходу чи власності», — наголошує Франчук.