"Полоз" пожирає "Герань": Одеські інженери розповіли про свій новий винахід для покращення захисту неба від "Шахедів"

Одеська волонтерська група «Технарі» займається винаходом та модернізацією зброї та обладнання для українських військових, у їхньому доробку зокрема мобільний додаток «єППО» та модернізація ПЗРК «Ігла». Окрім того, нещодавно Геннадій Сульдін, як представник «Технарів», був нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм» від морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ України.

Наразі йдеться про новинку від «Технарів», прилад нічного виявлення БпЛА «Полоз», про котрий волонтери Геннадій Сульдін та Андрій Косяк розповіли в ефірі одеського «7 каналу».

Назву «Полоз» для приладу нічного виявлення БпЛА дали не просто так. Винахідники пояснили, що саме так називається вид змії, характерної іхньому регіону. Андрій Косяк розповів, що особливість цієї рептилії полягає в тому, що вона має поганий зір, а також полюбляє полювання на гризунів вночі, тому полоз має термочутливі клітини – чудово ловить тепло від гризунів:

«Тобто вона першочергового – тепловізор, ця змія», – каже Андрій Косяк.

Про необхідність такого приладу винахідники зрозуміли ще навесні минулого року:

«Десь навесні минулого року стало зрозуміло, що просто прожектор, який має мобільна група з кулеметом чи зенітною зброєю – цього замало, промінь вузький, небо велике. Іди найди той безпілотник. І були численні випадки, коли мобільна група мала прожектор, але так і не знайшла «шахед», – каже Геннадій Сульдін.

Як виявилося, найкращий пристрій для пошуку шахедів у нічному небі – це тепловізор. Знайти з усіх тепловізорів той, що підійде найбільше, як кажуть, було вкрай непросто, проте врешті-решт вдалося знайти тепловізор, що коштує помірно, але при цьому виконує своє призначення добре. Винахідники поділилися, що обраний тепловізор є ближнім родичем того, що використовують для модернізованого ПЗРК «Ігла», проте все ж має принципові відмінності.

Візуально пристрій виглядає як потужний прожектор, що стоїть на стійці для телевізійної відеокамери. Волонтери зазначають, що таке рішення було також дуже важливим для подальшої ефективності у роботі військових:

«Коли тепловізори почали постачатись мобільним вогневим групам, дуже швидко виявилась така штука: одна людина має стояти з тепловізором і щось шукати. Потім треба якось примотати чи ізолентою, чи скотчем лазерну вказівку, і коли пошукач знайде, то прожекторист має уловлювати промінь цієї лазерної вказівки і так знаходити шахеда. Але, як виявилось, буває, що якщо ти примотав лазерну вказівку скотчем, то вона повзає туди-сюди, і взагалі це дві людини, і взагалі це дуже незручно. І при аналізі чому саме не попали, ми, як і раніше бачили: не знайшли, знайшли пізно. Тобто потрібно було пристрій, який би все це поєднував в собі, щоб їм керувала одна людина, і бажано однією рукою».

«Полоз» має модернізовану лазерну фару, тепловізор та спеціальний монітор, а стоїть на телевізійній тринозі. Зокрема монітор для захисників неба зробили зручним та поворотним. Таким чином керувати пристроєм можна однією рукою – лівою, бо в інший – правій має бути рація військового:

«Як це працює: коли оператор пристроїв «Полоз» побачив у тепловізор «шахед» , він його поміщає в центр екрана, а цим штативом керувати однією рукою, і знімати за допомогою такого штатива можна всілякі предмети з високою кутовою швидкістю. В правій руці завжди «Моторола», бо в будь-який момент може прийти якась вказівка від командування, і треба ї її прийняти. Тому в правій руці рація, в лівій руці пошукова – це все одна людина», – пояснює Геннадій Сульдін.

Волонтери також наголосили, що під час роботи мобільної вогневої групи, вільні руки захисників вкрай важливі, бо чим більше з них стрілятимуть у ціль – тобто ударний БпЛА, тим більше ймовірність успішного приземлення шахеда:

«Всі інші, всі вільні руки беруть в руки автомати, ручні кулемети і працюють по цілі. Бо ніхто не знає чия куля влучить, а в настанові сказано, що треба зосередити вогонь по курсу цілі, зробити його загороджувальним – щоб ціль врізалась в черги. І тому чим більше рук, чим більше стволів, тим більше вірогідність», – розповідає Геннадій Сульдін.

Варто зауважити, що прилад розроблений здебільшого для полювання за ударними БпЛА, бо вони швидкість «шахеду» може бути зашвидкою для влучного реагування людино:

«Здебільшого це для БПЛА, звісно, бо вони низько літають, і в них достатньо висококутова швидкість для сприйняття людиною, і людині, навіть якщо він тримає прожектор в руках, у нього короткі моменти, тобто ти трохи повернув прожектор, а прожектор повернувся далеко. А у нас тут ручка, яка першочергово з коробки зроблена, наприклад, для зйомки перегонів автомобільних. Відповідно швидкість шахеда і швидкість Формула-1, так Формула-1 швидше», – каже Андрій Косяк.

Нагадаємо, що завдяки «Полозу» вже вдалося збити навіть так званий «чорний шахед» під час випробування приладу зенітно-ракетним підрозділом Одещини. Наразі уламки цього збитого безпілотника знаходяться в офісі «Технарів».

Окрім того, прилад має акумулятор, який забезпечує безперервну роботу на понад дві години. Винахідники пояснюють, що повітряна атака в конкретному місці не відбувається більше 10 хвилин, тому часу роботи акумулятора більш ніж достатньо. Що цікаво, акумулятор цей не військовий, а туристичний, проте для даної розробки підійшов, за словами волонтерів, повністю. Також одеські інженери продумали для «Полозу» можливість на випадок проблем з батареєю, живитись від акумулятора пікапа.

До свого фінального результату винахідники йшли п’ять місяців, за які версій «Полозу» було зроблено дев’ять. Дев’ята – фінальна. Геннадій каже, що проблеми траплялися на кожному кроці, а перші два прототипи взагалі нікуди не згодилися.

«Спершу було два питання по технічному завданню, тому перші два прототипи «Полоз» нікуди зовсім не згодилися. Потім були проблеми з моделлю тепловізора, моделлю монітора, моделлю зарядної станції акумулятора, моделлю штатива, металевим перехідником… Коротше, це дев’ята версія».

Коштує такий «Полоз» у фінальному варіанті близько 138-140 тисяч гривень. Дві групи таких пристроїв профінансовано стивідорами Одещини для Оперативного угруповання військ «Дунай» та 160 зенітної ракетної Одеської бригади.

«Говоримо дякую тим, в кого велика соціальна відповідальна позиція по бізнесу, тим, хто відгукнувся на заклик, що треба забезпечити прожекторами, тепловізорами й іншим обладнанням нашу протиповітряну оборону», – зазначають волонтери.

Перша партія «Полозів» була замовлена на 70 одиниць, з яких фактично вироблено вже 42. А ось наступна партія – це комплексне замовлення , проте у винахідників залишається відкритим питання фінансування такого виробництва. З потребою у коштах для виробництва цих необхідних для наших сил ППО приладів, військові командування звернулися до міської та обласної влади Одеси:

«Наступна партія «Полозів» це комплексне для Повітряного командування «Південь» – результати тестів вразили не тільки нас. І тепер це комплексне замовлення, тепер ми ходимо, чешемо ріпу, де ж гроші взяти. Звернулися, звісно, військові до обласної влади – це Повітряне командування, побачимо. Територіальна оборона готується звернутися до міської влади – побачимо. Спілкувалися з міською владою, з обласною владою, вони на словах дуже конструктивно налаштовані – побачимо…», – розповів Геннадій Сульдін.

Також волонтери повідомили, що вже незабаром, навесні, анонсують свій новий винахід, який також допомагатиме нашим військовим.