
У віці 77 років помер відомий український письменник-фантаст Сергій Дяченко. Про трагічну новину повідомила його дружина Марина, передають Патріоти України.
Допис з датою смерті з'явився на її сторінці в Facebook. "Сергій Дяченко. 14 квітня 1945 -– 5 травня 2022", – написала вона. Причини смерті наразі не розголошуються.
Талановитий письменник народився в Києві, як і його дружина Марина Дяченко, з якою вони написали не одну культову книгу. В молодості Сергій Дяченко працював лікарем-психіатром та допомагав людям. Здобув ступінь кандидата біологічних наук та закінчив сценарний факультет у Всеросійському державному інституті кінематографії.
Талант до створення цікавих сюжетів відкрив у собі наприкінці 1970-х, коли почав активно захоплюватися написанням сценаріїв. Був автором історії телеепопеї "Микола Вавілов" та художнього фільму "Голод-33". Із майбутньою обраницею познайомився на початку 1990-х. 1993 року пара одружилася, а вже 1994-го почала писати фантастичні романи та повісті. З 2004 по 2009 роки подружжя жило в Москві, після чого переїхало в Лос-Анджелес. Закохані виховували дочку на ім'я Анастасія.
Найпопулярніші роботи подружжя – трилогія "Відьмине століття" (1997–2020), цикл "Блукачі", дилогія Vita Nostra (2007, 2021), романи "Печера", "Мідний король", "Брамник" та багато інших, а також сценарій до фільму "Заселений острів" (2008).
Останньою прижиттєвою книгою Марини та Сергія був роман у повістях "Масштаб".
У 2005 році на європейському конвенті фантастів Eurocon подружжя назвали "найкращими письменниками-фантастами Європи", адже вони писали переважно у жанрі наукової фантастики, фентезі та казок.
Цікаво, що Сергій Дяченко полюбляв писати один до того, як зустрів свою обраницю Марину. Зокрема, у 70-х він створив свій перший великий твір – детективний роман "Симфонія". Проте після багатьох років шлюбу літератор казав: "Не існує письменника Сергій Дяченко – є письменник Сергій та Марина Дяченко".
Тривалий вплив забрудненого повітря може бути пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку серйозних нейродегенеративних захворювань, зокрема бічного аміотрофічного склерозу (БАС), та прискорювати їхнє прогресування. Про це йдеться у новому дослідженні вч...
Українська археологічна спадщина знову привернула увагу світової наукової спільноти. Нові дослідження свідчать: поселення культури Кукутень–Трипілля могли бути найдавнішими спланованими протомістами у світі, з’явившись раніше, ніж відомі центри Месопот...