
Помер Георгій Данелія - відомий радянський кінорежисер. Йому було 88 років. Його серце зупинилося 4 квітня, повідомляють Патріоти України.
Інформацію про смерть культового кінематографіста, який прославився завдяки фільмам "Афоня", "Міміно" і багатьом іншим, підтвердили члени його сім'ї.

Нагадаємо, що наприкінці лютого режисер потрапив у лікарню з задишкою. За попередніми даними, у нього був пневмоторакс. Пізніше лікарі ввели його в штучну кому для стабілізації дихання.
Лише першого квітня дружина Данелії Галина Юркова-Данелія розповіла російським ЗМІ, що стан здоров'я режисера помітно покращився, однак деякий час він повинен залишатися в лікарні.
"Почуває себе набагато краще. Він ще в лікарні, але трубку у нього вже забрали, так що дихає самостійно. Вже добре, але виписувати його ще не збираються", - розповіла вона.
Майбутній культовий режисер, актор і сценарист народився 25 серпня 1930 року в Тифлісі. З 1959 року почав працювати в "Мосфільмі". Першою роботою, яка прославила Данелію на весь СРСР, став фільм "Я шагаю по Москвє" 1964 року.
Пізніше режисер звертається до жанру сатири і стає визнаним майстром комедії. У 1967-1970 роках він створив кілька мініатюр для сатиричного журналу "Фітіль".
Але найбільшу популярність принесли режисерові такі картини, як "Афоня", "Міміно", "Кін-дза-дза!" і "Осінній марафон". Данелія також був автором сценарію до фільму "Джентельмени удачі".

В 2014 році, коментуючи російську агресію проти України і анексію Криму, режисер заявив, що "суперечливість розповсюджуваної різними ЗМІ інформації про те, що відбувається не дозволяє йому дати однозначну оцінку цим подіям". Тому Данелія утримався як від підтримки, так і від засудження політики Путіна. При цьому він в одному з інтерв'ю побажав Україні миру і спокою.
Більшість людей п'ють воду лише тоді, коли відчувають сильну спрагу. Проте спрага — це вже запізнілий сигнал організму про втрату понад 1–2% рідини, передають Патріоти України. При дефіциті води кров стає густішою, що збільшує навантаження на серце та ...
Зараз важко уявити, як усього кілька десятиліть тому побут мільйонів людей був схожим як дві краплі води. У часи СРСР вибір речей визначався не персональним смаком, зручністю чи індивідуальністю, а тим, що вдалося "дістати" або вистояти в черзі, переда...