Віктор Абрамович народився у 1935 році в Дніпрі, був вихованцем місцевої школи «Авангард». У київський СКА перебрався, коли настала потреба проходити строкову службу. «Відслуживши», Гуревич у другій половині 50-х років перебрався в інший київський клуб – СКІФ, який пізніше переіменують у «Будівельник». Попервах Віктор вважався дублером Вадима Гладуна і Володимира Стремоухова, але з часом поступово вийшов із затінку. Маючи не дуже високий як для баскетболу зріст (180 см), гравець вирізнявся витонченою технікою, вмінням фінтити.
З Гуревичем у складі очолюваний Володимиром Шаблинським «Будівельник» у 1962-му вперше здобув бронзові медалі чемпіонату СССР, потім повторив своє досягнення у 1964-му, а ще через рік вперше виграв срібло. У 1967-му, коли кияни стали другими повторно, Віктора в команді вже не було – він повернувся додому, в Дніпро, де до 1967-го виступав, а завершивши кар’єру, очолив місцеву «Сталь».
З 1986-го Гуревич працював у тренерському штабі «Будівельника» і разом із нині покійними Віктором Боженаром та Зурабом Хромаєвим привів команду в 1989 році до першого і єдиного золота чемпіонатів СССР.
Разом із Хромаєвим та пізніше Геннадієм Защуком Гуревич у статусі асистента тренував «Будівельник» у перших чемпіонатах часів незалежності й відповідно був причетний до чемпіонств команди з 1992-го по 1996 роки. Також у той час Віктор Абрамович у статусі помічника тренера працював у збірній України. Покинувши тренерську роботу, з 1996-го Гуревич обіймав різноманітні посади в Федерації баскетболу України.
З двох навчальних таборів у Німеччині втекло кілька десятків українських військовослужбовців, які не хочуть воювати, ідеться у матеріалі медіа Die Zeit, передають Патріоти України. Журналісти порозмовляли з одним втікачем — українцем Володимиром Шульгі...
Екснардеп і забудовник Максим Микитась — справжній «рекордсмен» за кількістю затримань та перебувань під вартою. Його відправляли до СІЗО щонайменше чотири рази у різних кримінальних справах, і щоразу він виходив на волю після зменшення та внесення застав
