Популяцію найстрашніших акул океану виявили в морі, на берегах котрого полюбляють відпочивати українці. Природозахисники закликають захистити хижаків від людей

У 2023 році біля берегів Іспанії виловили молоду білу акулу завдовжки близько двох метрів. Цей випадок здивував науковців, адже регіон раніше не вважали територією постійного поширення цього хижака. Нові дані змусили дослідників переглянути архівні записи і фактично підтвердити: білі акули все ж мешкають у цій частині Середземного моря, хоча трапляються людям вкрай рідко, передають Патріоти України з посиланням на дослідження опубліковане в журналі Acta Ichthyologica et Piscatoria.

Йдеться про вид Carcharodon carcharias — одного з найвідоміших морських хижаків планети. Молода особина мала довжину приблизно 210 сантиметрів і важила до 90 кілограмів. Її випадково впіймали в межах виключної економічної зони Іспанії — тобто у водах до 200 морських миль від узбережжя.

У цьому регіоні раніше майже не фіксували навіть дорослих білих акул, не кажучи вже про молодих. Саме тому дослідники проаналізували історичні джерела з 1862 по 2023 рік — від архівних згадок про вилов акул до свідчень про їхні напади або сліди полювання на довгоголову морську черепаху Caretta caretta.

Виявилося, що згадки про білих акул у цьому регіоні з’являлися й раніше. Зокрема, ще у XIX столітті повідомляли про напад акули на плавця. Проте системного підтвердження їхньої присутності не було. Тепер же фіксація молодої особини свідчить, що ці хижаки не просто випадково запливають у ці води, а, ймовірно, регулярно тут перебувають.

Дослідники звернули увагу й на те, що появи акул у цьому районі збігаються із сезонною міграцією тунця — одного з основних джерел їхнього живлення. Це підтверджує, що доступність їжі може відігравати ключову роль у розселенні виду.

Втім, залишається відкрите питання: де саме народилася впіймана акула. У Середземному морі довгий час єдиним підтвердженим районом розмноження вважали води поблизу Тунісу. Останніми роками ознаки розмноження також зафіксували біля Туреччини. Не виключено, що відповідні умови могли сформуватися і біля берегів Іспанії.

Якщо це підтвердиться, відкриття матиме велике значення для охорони виду. У європейському регіоні білі акули перебувають під загрозою зникнення, тому точне розуміння їхнього ареалу допоможе спрямувати зусилля на захист місць розмноження та міграційних шляхів.

Цікаво, що в інших частинах Європи акул також фіксують у несподіваних умовах. Біля Нідерландів вони оселяються поблизу морських вітрових електростанцій, що свідчить про здатність адаптуватися до людських конструкцій. Поблизу Албанії науковці спостерігали рідкісну акулу з лейкізмом — мутацією, що спричиняє втрату пігментації. А біля Ірландії дослідники зафільмували велетенську акулу, яка вижила після зіткнення з човном.

Усе це демонструє: попри страхітливу репутацію, білі акули залишаються малодослідженими мешканцями морів, і кожна нова зустріч із ними відкриває більше запитань, ніж відповідей.