Поверхня світового океану рекордно нагрілася: Вчені жахнули прогнозом про нові кліматичні потрясіння

Температура поверхні Світового океану досягла рекордного рівня – 21 червня показники за межами полярних регіонів перевищили максимальні значення, зафіксовані в цей самий період у 2023 та 2024 роках. Це посилює побоювання, що цього літа світ знову накриє хвиля екстремальної спеки, повідомила Служба зі зміни клімату Copernicus, пише The Guardian, передають Патріоти України.

Науковці попередили, що новий рекорд, ймовірно, матиме наслідки для погодних умов, глобального клімату та морських екосистем. Особливе занепокоєння викликає те, що він збігається з початковою фазою масштабного кліматичного явища Ель-Ніньйо, яке, за прогнозами, може стати найпотужнішим за останні десятиліття.

Попередній червневий рекорд температури океану зафіксували у 2023 році – тоді вчені називали ці тенденції "тривожними", "жахливими" та "абсолютно божевільними". Екстремальні температури стали передвісниками Ель-Ніньйо та періоду руйнівних хвиль спеки, повеней і штормів у всьому світі.

Науковці зазначають, що поки зарано говорити, чи стане нинішнє нагрівання поверхні океану тимчасовим явищем або ж посилиться, адже річні максимуми температур зазвичай фіксують у липні та серпні.

Однак директор служби Copernicus у Європейському центрі середньострокових прогнозів погоди Карло Буонтемпо вважає, що це може свідчити про початок нового етапу кліматичних змін, який знову приведе людство до незвіданих умов.

"За таких температур океану та з наближенням Ель-Ніньйо ми, ймовірно, побачимо нові температурні рекорди вже найближчими місяцями", – сказав він.

Чому нагріваються океани і чим це загрожує?

Хоча найбільшу увагу зазвичай приділяють температурі повітря над сушею, саме океани дають повніше уявлення про те, наскільки діяльність людини порушила кліматичну рівновагу. На температуру поверхні океану впливають сонячне випромінювання, океанічні течії та накопичення тепла у глибших шарах води.

Океани поглинають понад 90% надлишкової енергії, яка накопичується в кліматичній системі Землі. Основною причиною цього є спалювання викопного палива – нафти, вугілля та природного газу. Минулого року цей енергетичний дисбаланс сягнув рекордних 23 зеттаджоулів (ЗДж), що більш ніж удвічі перевищує середній показник за попередні два десятиліття.

Унаслідок цього океани нагріваються дедалі швидшими темпами. Якщо у 2020 році кількість тепла, яку вони поглинали, була еквівалентною енергії приблизно п'яти атомних бомб, скинутих на Хіросіму, щосекунди, то минулого року цей показник зріс майже до 11 таких вибухів за секунду.