Працює без світла і пече як 100 років тому: підприємець з Білгород-Дністровський створив унікальну пекарню

У місті Білгород-Дністровський підприємець Юрій Тараненко довів: навіть у сучасних умовах можна виробляти продукти за старовинними технологіями — без газу, а подекуди й без електрики.

Він власноруч збудував кам’яний млин і дров’яну піч, у якій випікає хліб так, як це робили століття тому, передають Патріоти України з посиланням на видання «Південь сьогодні».

Млин зі сторічним камінням

Історія почалася з млина, який Юрій зробив самостійно.

Для нього він використав старовинні жорна, яким понад 100 років. Каміння знайшов у Черкаській області — їх продав місцевий житель, який зберігав їх просто в землі.

Сьогодні цей млин переробляє практично будь-яке зерно:

• пшеницю
• гречку
• кукурудзу
• горох
• навіть спельту

Продуктивність — до 100 кг борошна на годину.

Хліб із трьох інгредієнтів

З цього борошна у ремісничій пекарні випікають цільнозерновий хліб на заквасці.

Рецепт максимально простий: борошно, вода і сіль.

Жодних дріжджів, підсилювачів чи добавок.

Хліб випікають у великій кам’яній печі на дровах — без газу і з мінімальним використанням електрики.

Піч вагою 10 тонн

Піч Юрій також побудував сам.

Вона важить близько 10 тонн і складається з кількох шарів цегли, які довго утримують тепло.

Процес виглядає так:

• піч топлять 4–6 годин
• цегла прогрівається до ~350°C
• тепло передається не повітрю, а безпосередньо хлібу

Завдяки цьому перші буханці можуть бути готові вже за 15 хвилин.

Чому хліб не пригорає

Секрет у самій технології.

Піч “працює” не гарячим повітрям, як електрична духовка, а теплом від цегли. Волога з тіста швидко випаровується, і хліб пропікається рівномірно.

У результаті він:

• має щільну структуру
• довго не черствіє (до 10 днів)
• зберігає натуральний смак

Ручна робота і “живий процес”

У пекарні немає автоматизованих ліній.

Кожна хлібина — трохи інша:

• форма може відрізнятися
• колір — теж
• смак має легкі нюанси

“Це як шашлик або картопля на вогні — однаковим не буває”, — пояснює підприємець.

Виробництво, яке не масштабувати

У день тут випікають не більше 100 буханців.

І це свідоме обмеження:
збільшити обсяги означало б відмовитися від ремісничого підходу.

Саме тому продукцію продають лише локально — у власному магазині та кількох точках.

Хліб дорогий — і це пояснюють просто

Ціна буханця — 60–80 грн.

Але, як каже Юрій, основна вартість — це не сировина, а робота.

Над однією хлібиною фактично працюють:

• мірошник
• пекар
• пічник
• продавець

Олія “на очах у покупця”

Окрім хліба, у магазині виробляють ще й сиродавлену олію.

Для цього використовують механічні преси — також зроблені власноруч.

Процес максимально простий:

• зерно засипають у мішечок
• закладають у прес
• під тиском отримують олію

І все це — без електроніки.

Можуть працювати навіть без світла

Під час відключень електроенергії пекарня не зупиняється.

Млин може працювати від генератора, а піч — взагалі не залежить від електрики.

“Запалили свічки — і працюємо”, — каже підприємець.

Пів року помилок і сотні зіпсованих хлібин

Щоб досягти результату, довелося пройти складний шлях.

За словами Юрія:

• на навчання пішло близько пів року
• зіпсували приблизно 900 буханців

Але саме через ці помилки вдалося знайти правильну технологію.

“Це треба відчувати руками”

Підприємець переконаний: повторити цей процес “за інструкцією” майже неможливо.

Навіть якщо знати теорію, без практики нічого не вийде.

“Це живий процес. Його потрібно відчувати”, — пояснює він.

Юрій зізнається: головна мета — не масштабування бізнесу, а збереження старих технологій.

Він веде соцмережі, щоб показати людям, як колись виготовляли продукти — просто, без складної техніки.

І довести, що навіть сьогодні це можливо.