Предки українців, що приручили коня та розорали дикий степ: На пісках колишнього Каховського водосховища виявили безцінний артефакт V-III тис. до н. е.

Йдеться про спадок пра-балто-слов'янських племен, котрі в часи неоліту заселяли Середнє Подніпров'я та Причорноморський степ і сусідили з трипільцями на півночі та заході

На дні знищеного Каховського водосховища виявили мотику V-III тис. до н. е.

На дні знищеного Каховського водосховища виявили мотику V-III тис. до н. е.

Фото: Національний заповідник "Хортиця"

Про це повідомили в телеграм-каналі національного заповідника "Хортиця".

Поблизу урочища Сагайдачне у лівобережній частині Дніпровського району Запоріжжя мешканець Віктор Доронович знайшов старовинну мотику для оброблення землі. Чоловік підібрав у піску дивний кістяний предмет з отвором під час прибирання сміття на косі. Мотику, датовану V-III тис. до н. е., передали музейним фондам національного заповідника "Хортиця".

"Припустивши, що це "щось археологічне", Віктор показав знахідку знайомому – художнику-гончару й фанату історії Олександру Шкалікову. Побачивши, той одразу зрозумів: перед ним надзвичайно давній артефакт – мотика для оброблення землі. Олександр як великий шанувальник хортицької старовини та приятель нашого заповідника вирішив передати пам’ятку музею історії Запорозького козацтва, за що ми йому висловлюємо щиру подяку", - розповіли представники заповідника.

Знайдена після знищення Каховського водосховища у Сагайдачному мотика – це знаряддя довжиною 20 см, зроблене з рогу благородного оленя. Як описують дослідники, з боку обуха в ньому просвердлено рівний акуратний отвір для дерев’яного держака. Гострий робочий край мотики спочатку обтесаний, а потім добре відшліфований та загладжений у процесі використання. Дослідники припускають, що перед обробкою ріг розпарювали або виварювали, щоб зробити його більш пластичним.

"Відомо, що саме такими мотиками обробляли свої невеликі лани мешканці наших земель у V-III тис. до н. е., тобто 7-5 тис. років тому. Це були носії так званої середньостогівської археологічної культури – люди, які, можливо, першими в Європі приручили коня для їзди верхи, першими насипали в наших степах кургани та користувалися мідними виробами. Серед багатьох "середньостогівських" пам’яток в околицях острова Хортиці найвідомішою є та, що дала назву всій культурі. Буквально на відстані 1,5 км від місця знахідки мотики (де теж було давнє поселення) у Дніпрі стоять скелі Три Стовпи. У 1928 році під час Дніпробудівської археологічної експедиції на Середньому Стовпі проводив розкопки дослідник Аркадій Добровольський. У своєму звіті він чомусь назвав Стовпи Стогами, тож неточна назва середньостогівської культури так і закріпилася в науці", - пояснили в "Хортиці".

При розкопках Добровольський знайшов фрагменти характерних гостродонних горщиків, ліплених із глини з домішкою товченої мушлі. Деякі, хай і зовсім незначні уламки, зберегли дорогоцінні свідчення розвитку землеробства у ті давні часи – чіткі відбитки насіння культурних рослин, яке час від часу цілком випадково потрапляло в глиняне тісто посудин. Це були пшениця-двозернянка, горох, ячмінь, сочевиця, просо.

Науковці з'ясували, коли та як людство ледь не вимерло та який доленосний генетичний зсув відбувся в цей трагічний період

п’ятниця, 6 червень 2025, 11:42

Трохи менше ніж мільйон років тому людство опинилося на межі зникнення. Нове дослідження показало, що чисельність наших предків могла скоротитися до всього лише 1280 особин, внаслідок чого людська раса опинилася на межі вимирання. Ця драматична подія, ...

Готові терпіти? Серед українців зросла готовність до тривалої війни, - соціологи

п’ятниця, 6 червень 2025, 10:56

Наприкінці весни 2025 року серед українців зросла готовність до тривалої війни. До того готовність терпіти війну знижувалася, передають Патріоти України з посиланням на дані опитування КМІС. КМІС регулярно ставить запитання "скільки ще часу ви готові т...