Прямо поруч із початковою школою: У Франції розкопали моторошне поховання кельтських воїнів

Близько 2400 років тому майже два десятки кельтських чоловіків були поховані у вкрай незвичному положенні на території сучасного французького міста Діжон. Їхні могили випадково виявили просто поруч із місцевою початковою школою. Про цю моторошну знахідку, зроблену експертами Національного інституту превентивних археологічних досліджень Франції протягом 2025-2026 років, пише Live Science, передають Патріоти України.

Сидячі мерці та сліди жорстоких боїв

Поховання датуються пізньою залізною добою (від 450 до 25 року до н.е.), коли територію Франції населяли галли — розрізнене об’єднання кельтських племен. Кожна з 18 могил являє собою круглу яму діаметром близько одного метра. Усі вони були розташовані на однаковій відстані у дві прямі лінії. Померлі були поховані сидячи на дні ям, обличчям до заходу, з опущеними вздовж тулуба руками та розставленими ногами.

Початковий аналіз показав, що всі скелети належали фізично активним, здоровим чоловікам віком від 40 до 60 років. Однак незагоєні рани свідчать про те, що вони були вбиті. Зокрема, на одному з черепів виявили сліди від двох нищівних ударів гострим предметом, схожим на меч. На кістках рук щонайменше п’ятьох інших мерців також знайшли глибокі порізи, що вказує на їхню загибель у ближньому бою. На лівому лікті одного з воїнів зберігся чорний кам’яний браслет — саме цей аксесуар допоміг вченим встановити час його смерті між 300 і 200 роками до н.е.

Таємниця еліти та римське кладовище немовлят

За даними інституту Inrap, скелети в сидячому положенні — це надзвичайна рідкість для археології. На сьогодні у Франції та Швейцарії знайдено лише близько 50 подібних могил тієї епохи. Зазвичай їх виявляють на околицях стародавніх поселень. Оскільки в такий спосіб ховали виключно чоловіків, науковці припускають, що це був привілей для людей з особливим статусом — шанованих воїнів, важливих предків або представників політичної чи релігійної еліти.

Під час цих самих розкопок дослідники натрапили ще на одну знахідку — цвинтар римської епохи (I століття нашої ери), де покоїлися останки 22 немовлят у кам’яних або дерев’яних трунах. Деяким з них залишили як поминальні дари монети та кераміку. У пізніші часи, коли обидва кладовища вже були занедбані та зруйновані, фермери вирощували тут виноград, а у 1243 році монахи-францисканці заснували на цьому місці свій монастир.