Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
У восьмому полку спеціального призначення Сил Спеціальних Операцій назвали ім'я побратима, який загинув під ворожим обстрілом на Донбасі 19 листопада. Кульове поранення, не сумісне із життям, отримав 33-річний старший солдат, хмельничанин Мрачковський Уберт Валерійович, зазначають Патріоти України.
«Україна втратила Воїна. Він назавжди залишаться у списках військової частини і нашій пам’яті. Воїн виграв свою війну і віддав данину нашій спільній Перемозі. Наш борг перед ним — продовжувати боротьбу за свободу України, розвиватися і ставати міцнішими!», — говориться у Facebook Сил Спеціальних Операцій.
33-річний снайпер-спецпризначенець із Хмельницького Уберт Мрачковський загинув від ворожої кулі в бою поблизу села Причепилівки на Луганщині. Він був досвідченим бійцем, який пройшов пекло Савур-Могили та Дебальцевого, і вправним снайпером.
— У моїй пам’яті Уберт навіки лишився у двох кардинально протилежних рисах характеру, — розповів «ФАКТАМ» побратим загиблого героя. — З одного боку — безтурботний жартівник, душа компанії. А у бою він миттєво ставав холоднокровним, цілеспрямованим та зосередженим. Про його вчинки на війні ходили легенди. Але це правда. Знаю, що Уберт під Дебальцевим вивів з оточення та засідок під вогнем декілька десятків бійців 128-ї гірсько-піхотної бригади. Жоден з хлопців поруч із ним не постраждав та не загинув.
Пам'ятаю ще один невигаданий випадок. Коли війна була дуже «гарячою», група бійців виконувала бойове завдання. Уберт — снайпер, був у прикритті далеко. І ось хлопці потрапляють на міни… Гине один наш боєць, ще двоє зазнають дуже важких поранень та травм. Росіяни та сепари почали обстрілювати це місце та вислали свою диверсійно-розвідувальну групу на перехоплення. І ось Уберт з відстані понад кілометр знищив одразу двох ворожих розвідників та примусив решту сепарів втекти, поки цілі. Поранені побратими були врятовані. Та й сам Уберт за ці пекельні роки теж був неодноразово поранений, але завжди вертався на фронт.
Я не здивувався, що Уберт перейшов на службу до Сил спеціальних операцій. Він же неодноразово виборював призові місця на змаганнях свого виду військ і влучно стріляв із найсучасніших снайперських гвинтівок. Інколи майже увесь рік проводив на передовій. Розповідали, що навіть російські снайпери цілеспрямовано, але без успіху довгий час, полювали за ним. І ось ця клята куля.
Про себе Уберт розповідав дуже скупо та неохоче. Знаю, що він народився у Німеччині, батьки згодом переїхали до України. На жаль, його батька вже немає на світі.
Ось що писали про Уберта Мрачковського журналісти волонтерського проєкту «Ватра»:
«Я знищую ворогів, а не людей. Моя посада — снайпер», — каже військовослужбовець Сил спеціальних операцій. Його власна історія в Збройних Силах України почалася ще у 2006 році, коли чоловік потрапив на строкову службу до 80-ї бригади. Після чого він був в окремій роті снайперів ЗСУ, у 51-й та 128-й бригадах.
Військовий брав участь в боях на Савур-Могилі. Розповідає, що було багато втрат, адже сепари мали позиції на висоті. У найгарячіші моменти він разом з розвідниками під прикриттям танка забирав поранених.
«Найважче — втрата побратимів по зброї, тому що за деякий час вони стають як рідні», — ділиться він.
Також боєць згадав про найбільш інтенсивний бій в селі біля Дебальцевого:
«Бій тривав десь годин 6. Ми в'їжджали в село на БМП, по нас одразу відкрили вогонь з великокаліберного кулемета. Ми десантувалися, відповзли та відкрили вогонь у відповідь. Коли сепари хотіли вибити сусідню вулицю, ми вступили в бій. Потім приєдналася артилерія, яка з четвертого пострілу знищила ДРГ (диверсійно-розвідувальну групу) противника.»
Захисник мав не одне поранення. Найсерйозніше отримав при виході з Дебальцевого, коли затягував пораненого на БТР. Ворожий ручний протитанковий гранатомет поцілив в броню машини, та осколок розірвав легеню бійця.
На переконання військовослужбовця, справжній снайпер повинен бути спокійний, витривалий та хитрий. Крім того, снайпери завжди відігравали вирішальну роль у війні.
«Я був у різних родах військ, але ССО — це маленький скальпель. Якщо ним вміло працювати, то можна виконувати неймовірні завдання», — констатує чоловік.
Ім'я та обличчя військового не афішуються з міркувань безпеки, адже це один з найрезультативніших снайперів полку ССО".
Загиблого посмертно нагородили орденом «За мужність» II ступеня. Аналогічним орденом III ступеня Уберт був нагороджений ще за життя — за військові подвиги.
— Уберт завжди вирізнявся щирістю та небайдужістю, — повідомив «ФАКТАМ» радник міського голови Хмельницького Тарас Бойцерук. — Недаремно він був одним з перших майданівців нашого міста. Уберта Мрачковського поховали у рідному Хмельницькому на Алеї Слави міського кладовища. Скорботна процесія була дуже велелюдною. У загиблого героя лишились двоє синів. Будемо підтримувати рідних й близьких усім можливим. Крім того, наступного року Уберта Мрачковського заплановано посмертно номінувати на звання почесного громадянина нашого міста.
А ще у нашому місті створили мурал на честь нашої легендарної частини — окремого полку Сил спеціальних операцій. На величному малюнку на стіні будинку зображено двох друзів-воїнів: бійця-«спеца» та вовкулаку (воїна-вовка). Недаремно, цей міфічний та містичний звір — символ військової доблесті, незламності та гарту, красується на беретах українських спецпризначенців. То після загибелі Уберта портрет бійця на муралі перемалювали на обличчя нашого полеглого героя.
Вулична художниця, одіозна екснаречена Романа Гринкевича Соня Морозюк у себе в Instagram виклала відео, на якому показала, як створює нову картину. І – очікувано нарвалась на хвилю хейту, передають Патріоти України. На початку процесу Соня у рукавичках...
«Певно, не дозволили продюсери», – здогадується пані Валентина. Мирослав дуже любив свою доньку Кароліну, говорить його колега. Валентина Макогон розповіла, що до 2014 року Кароліна спілкувалася з батьком, навіть допомагала йому фінансово. «Як їхні сто...
