Смертельний грибок, що походить зі стародавніх гробниць, може допомогти в лікуванні раку крові, як з’ясували дослідники, передають Патріоти України.
Aspergillus flavus — це грибок, що росте на мертвій рослинній тканині в ґрунті та поширюється на зернові, бобові та горіхи. Його також прозвали "прокляттям фараонів", оскільки дослідники, які вивчали гробниці давніх царів, раптово починали страждати від смертельних респіраторних захворювань.
Цей грибок вбиває до 50% інфікованих, і, за словами експертів, може "знищувати людину зсередини". Є побоювання, що зміна клімату сприятиме його поширенню.
Однак вчені з Пенсильванії та Техасу виявили зовсім протилежний ефект. У новому дослідженні вони встановили, що Aspergillus flavus виробляє молекули з кільцевою структурою, які вони назвали асперігіміцинами (asperigimycins).
Під час тестування на клітинах лейкемії у людей два з чотирьох типів асперігіміцинів продемонстрували потужну здатність знищувати ракові клітини.
Коли дослідники додали до них ліпід — жироподібну молекулу — асперігіміцини почали діяти так само ефективно, як цитарабін і даунорубіцин — два препарати, схвалені FDA для лікування лейкемії протягом десятиліть.
Дослідники вважають, що асперігіміцини можуть атакувати структури, відповідальні за поділ клітин — процес, під час якого здорові клітини перетворюються на ракові.
Команда порівняла це несподіване відкриття з революційними медичними досягненнями, такими як винайдення пеніциліну.
Aspergillus flavus привернув увагу ще у 1920-х роках, коли після відкриття гробниці Тутанхамона декілька археологів несподівано захворіли й померли. Пізніше, у 1970-х, після відкриття гробниці польського короля Казимира IV, 10 із 12 науковців також загинули. Розслідування показало наявність Aspergillus flavus.
Невідомо, скільки людей у світі заражаються цим грибком, але він вважається особливо небезпечним для людей з ослабленим імунітетом, уражаючи печінку і легені.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Chemical Biology, вчені знайшли в зразках гриба нові молекули з унікальною кільцевою структурою — асперігіміцини.
Навіть без модифікацій два з чотирьох типів цих молекул виявилися ефективними проти клітин лейкемії. Коли до них додали ліпід (який також міститься в королівському меді), ще один тип асперігіміцину виявився настільки ж ефективним, як і стандартні ліки.
Команда також з’ясувала, що ген SLC46A3 допомагає асперігіміцинам виходити з лізосом — мікроскопічних структур, які "перетравлюють" матеріали всередині клітини. Це відкриття може допомогти доставляти й інші ліки, зокрема циклічні пептиди, до клітин.
Хоча таких пептидів відомо близько 2000 і вони можуть лікувати хвороби, як-от рак і вовчак, більшість із них потребують модифікацій для ефективної дії.
Асперігіміцини, однак, не мали ефекту на клітини раку грудей, печінки чи легень, що свідчить про їхню вузьку специфіку.
Доктор Шеррі Гао, провідний автор дослідження та професор Університету Пенсильванії, заявила:
"Гриби дали нам пеніцилін. Ці результати показують, що в природі ще є безліч ліків, які чекають на відкриття."
Наступним кроком буде тестування асперігіміцинів на тваринах, після чого вчені сподіваються перейти до клінічних випробувань на людях.
Доктор Гао додала:
"Природа — це неймовірна аптека. Наше завдання — розкрити її таємниці й використовувати ці знання для створення кращих рішень."
17 липня ветеран Другої світової війни Дейв Кіґґі відзначив своє 100-річчя. Пенсіонер розповів про свою головну мету та поділився тим, що допомагає йому жити довше. Про це пише «Главком» із посиланням на People, передають Патріоти України. Дейв Кіґґі з...
Усього за кілька кілометрів від Львова можна побачити одну з найстаріших природних пам'яток регіону. У селі Підгірне збереглися три вікові дуби, вік яких, за оцінками фахівців, становить близько 400–500 років. Саме тому їх пов'язують з епохою Богдана Х...
