Просто ілюзія? Вчені пояснили, чому люди бачать свого партнера кращим, ніж він є

Романтичні ідеали формують не лише вподобання, а й сприйняття оточення. Люди схильні бачити бажані риси у своїх партнерах та шукати середовище, де потенційні партнери відповідають їхнім уявленням про ідеал. Про це пише видання PsyPost, передають Патріоти України.

Люди часто кажуть, що у них є певний «тип» романтичного партнера. Але як ці ідеальні риси насправді впливають на наше сприйняття інших та на вибір, з ким будувати стосунки? Нове дослідження пропонує експериментальні докази того, що уявлення про ідеального партнера не лише відображають наші вподобання, а й змінюють те, як ми оцінюємо інших і куди спрямовуємо свої романтичні зусилля. Результати показують, що ідеали допомагають людям бачити своїх поточних партнерів у більш привабливому світлі та шукати середовище, де потенційні партнери відповідають їхнім очікуванням.

Раніше було проведено чимало досліджень про те, які риси люди шукають у партнері — доброту, інтелект чи привабливу зовнішність. Виявлено, що такі уявні переваги пов’язані з важливими результатами, наприклад, задоволеністю стосунками та рівнем відданості. Проте більшість досліджень були кореляційними, і через це неможливо було встановити причинно-наслідковий зв’язок.

Щоб заповнити цю прогалину, дослідники Аріана да Сілва Фрост та Пол Іствік розробили експеримент, у якому можна було безпосередньо змінювати уявлення людей про ідеального партнера та спостерігати наслідки. Вони перевіряли чотири теорії, які пояснюють, як ідеали впливають на сприйняття, переваги та поведінку в романтичних стосунках.

У двох великих експериментах учасники проходили спеціальну гру під назвою «DateFest», створену на основі психологічних парадигм. У першому дослідженні вигадали термін «Reditry», що позначав риси молодого обличчя або юнацьку зовнішність. У другому експерименті вже використовували реальний термін «юнацькість».

Під час гри учасники бачили 24 потенційних партнерів й мали вирішити, чи піти на умовне побачення. Гру було запрограмовано так, що в одній версії риси Reditry (юнацькість) частіше приводили до позитивного досвіду, а в іншій — тільки слабко впливали на результат. Це дозволило змінювати цінність риси в очах учасників.

Після гри респонденти відповідали на запитання про свої уподобання, поточного партнера та оцінку інших людей, яких вони знали.

У першому дослідженні взяли участь 1639 людей, переважно жінки, середній вік — 28 років. Усі були у стосунках і були приваблені до чоловіків. Учасників рандомно розділили на групи з сильним або слабким впливом маніпуляції Reditry.

У другому експерименті 2027 учасників виконували аналогічні завдання, але з реальною рисою «юнацькість». Також додали заходи, щоб перевірити, чи не впливало бажання догодити дослідникам на результати.

Дослідження оцінювало чотири ефекти: чи сприймав учасник свого партнера як більш відповідного цільовій рисі, чи впливала риса на задоволеність стосунками, чи змінювалося сприйняття інших людей і чи впливала на вибір середовищ із потенційними партнерами, які мали цю рису.

Найсильніший і найстабільніший результат полягав у тому, що учасники, яких навчили цінувати Reditry або юнацькість, починали вважати свого партнера більш відповідним цій рисі. Це підтверджує теорію «мотивованої проєкції»: люди бачать у партнері те, що бажають бачити.

Також знайшли підтвердження для теорії «вибору ситуації». Учасники, які почали більше цінувати рису, частіше висловлювали інтерес приєднатися до уявного сайту знайомств із партнерами, які мали цю рису. Це свідчить, що ідеали впливають не лише на оцінку людей, а й на формування романтичних можливостей.

Ефект «сприйняття себе та друзів» виявився менш стабільним: учасники частіше бачили рису у себе та друзів, але не завжди у незнайомців чи тих, кого не любили.

Найслабше підтвердження отримала ідея, що задоволеність стосунками зростає, якщо партнер відповідає ідеалу. Цей ефект проявився лише в першому дослідженні з вигаданою рисою Reditry і зник у другому, коли використовували «юнацькість». Автори припускають, що реальні риси складніше переосмислити, тому ефект важче виявити.

Цікаво, що зміна цінності рис у учасників впливала на їхнє трактування цієї риси. Наприклад, ті, хто навчався цінувати юнацькість, сприймали її позитивно (енергійність, активність), а не негативно (незрілість).

Проте слід враховувати обмеження: дослідження охоплювало лише людей, приваблених до чоловіків, і використовувало чоловічі обличчя, тому результати можуть не поширюватися на інших. Усі учасники були у стосунках, тому деякі гіпотетичні завдання (сайт знайомств) могли мати обмежену реалістичність.

Обрані риси — дитяче обличчя та юнацькість — мають особливості, які не обов’язково поширюються на інші ідеали партнера. Майбутні дослідження можуть застосувати аналогічні методи для таких рис, як амбіційність, доброта чи фізична привабливість.

Хоча експерименти демонструють, що ідеали впливають на сприйняття та вибір, точні психологічні механізми цього процесу залишаються невідомими. Потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, як мотивоване мислення та формування переконань взаємодіють у процесі сприйняття романтичних стосунків.